25 грудня 2013 року Міжрелігійна рада Росії виступила зі зверненням до віруючих України.
Братні народи Росії та України повинні бути відкриті до діалогу і згуртуватися навколо спільності культур і традицій.
Текст звернення наводиться на сайті Московського Патріархату:
Ми, керівники та представники традиційних релігійних громад Росії, звертаємося до всіх своїх одновірців в Україні — людей різних національностей, традицій, релігійних і політичних поглядів. Ми знаємо, що попри всі ці розбіжності вас одне з одним і нас з вами об`єднують повага до історії предків і уважне ставлення до процесів, що визначають майбутнє наших народів.
Сьогодні народ України переживає непростий період своєї історії, коли йому належить прийняти ряд важливих рішень. Переконані, що ці рішення стануть вірними й конструктивними, принесуть людям благо, якщо вони не прийматимуться поспішно, а тим більше в запалі протистояння. Заважати вільному й усвідомленому вибору, сварити українців на грунті різного розуміння політичних проблем можуть намагатися лише ті люди, які бачать в країні тільки арену для реалізації своїх політичних амбіцій.
Ми молитовно співпереживаємо нашим одновірцям. Ми молимося про мир у вашій країні. Ми щиро сподіваємося, що єдність її народу буде непорушною. Нехай ніяким зовнішнім або внутрішнім силам не вдасться підштовхнути країну до громадянського протистояння.
Закликаємо всіх пам`ятати: одним із головних чинників, які задають перспективи розвитку людства у XXI столітті, є вміння вести діалог. Це вміння грунтується на рівноправ`ї сторін, на готовності не тільки висувати свої умови, а й розглядати пропозиції іншої сторони, не тільки говорити, а й слухати.
На жаль, цим принципам не відповідають заяви деяких політиків про неминучість розвитку всіх націй на засадах прийнятої на Заході моделі суспільства, про те, що народи Східної Європи повинні вбудовуватися в придуману без їхньої участі систему цінностей. Віримо, що наші народи давно пройшли етап пасивного й апатичного прийняття того, що їм говорять ззовні. Тим більше що ми маємо досвід, сучасному Заходу поки невідомий: досвід багатовікового спільного життя різних етносів, культур і релігійних традицій, досвід побудови цивілізації різноманіття й багатоукладності.
У цей спільний дім зробили чималий внесок християнська, ісламська, іудейська і буддистська культури, нерелігійна частина суспільства. Але сьогодні нам намагаються сказати, що тільки остання має право визначати суспільні встановлення, у тому числі ті, що стосуються релігії і моральності — встановлення нібито прогресивні й нейтральні, а насправді глибоко ідеологізовані й такі, що ставлять під загрозу майбутнє народів. Такі спроби вигнати релігію та її символи з суспільного простору, позбавити віруючих людей права діяти за своїми переконаннями в їх державній і громадській діяльності, прищепити суспільству думку про рівність гріха й чесноти, пороків і богозаповіданої цінності шлюбу та сім`ї.
Ми поважаємо прагнення окремих політичних сил України до активніших відносин із Західною Європою. Але ми не можемо не відзначити, що тільки збереження принципів свободи та обізнаності допоможе людям зробити правильний вибір.
Переконані: подібні відносини мають будуватися на підставі взаємовигідного співробітництва, в рамках якого кожна сторона має право вимагати поваги до своєї системи цінностей, своєї моделі суспільства, своєї політичної культурі, економічної та соціальної системи. Західна Європа в ході такого діалогу має бути готова змінитися не меншою мірою, ніж Україна — країна, що має багатомільйонне населення і багатовікову духовно-моральну традицію. Народ України повинен здійснити свій вибір самостійно і спокійно — не в ході заворушень і конфліктів, а через загальнонаціональний діалог і виявлення волі в переговорах з представниками іншої цивілізації.
Усе голосніше лунають голоси про важливість збереження в Україні національних традицій. Але ми не можемо підтримати тих, хто закликає людей замкнутися у своєрідному культурному гетто. Припинення живих зв`язків із Росією, позбавлення можливості спілкуватися російською мовою, табуювання російськомовної літератури та культурно-освітніх заходів може призвести до духовного зубожіння. Тільки у співдружності різних культур, що підтримується в тому числі через навчання різних мов, можна досягти успіху в сучасному світі.
Наші країни разом пережили чимало радісних і сумних історичних моментів. Але саме спільними зусиллями, підтримуючи один одного, наші братські народи змогли подолати всі негаразди і увійти в третє тисячоліття, затвердившись як рівноправна цивілізація у співтоваристві культурно-етнічних і соціально-політичних систем. Ми також маємо унікальний досвід протистояння шовіністичним і ксенофобським настроям, що розколюють сьогодні суспільства багатьох країн на Сході й Заході.
Сьогодні братські народи Росії та України знову повинні бути відкриті один одному і згуртуватися на основі спільності культур і традицій, щоб показати всьому світу: нас пов`язують насамперед не економічні інтереси і миттєва вигода, а вікова дружба і єдине духовне, моральне, історичне надбання.
