Напередодні "Торжества православ'я" Папа Франциск подарував Бенедикту православну ікону "Призри на смирення"

Зустріч відбулася 23 березня.

У переддень "Торжества православ`я" Папа Франциск подарував Бенедикту православну ікону "Призри на смирення"

23 березня в літній резиденції римських понтифіків в Кастель-Гандольфо відбулася зустріч Папи Римського Франциска і Почесного Папи Бенедикта XVI. Вперше після свого обрання та інтронізації чинний глава Римсько-Католицької Церкви відвідав свого попередника, повідомляє Патріархія.ru.

Фото: Reuters

Папа Римський Франциск прилетів на гелікоптері з Ватикану в заміську резиденцію на важливу нараду з Бенендіктом XVI.

Після спільної молитви, в честь цієї важливої зустрічі, Папа Франциск передав Почесному Папі Бенедикту образ Пресвятої Богородиці «Призри на смирення», який 20 березня в кінці приватній аудієнції вручив понтифіку від особи Святійшого Патріарха Московського і всієї Русі Кирила голова Відділу зовнішніх церковних зв`язків Московського Патріархату митрополит Волоколамський Іларіон.

Фото: офіційний сайт РПЦ.

«Перші кроки Вашої Святості після обрання були позначені печаттю смирення», - підкреслив тоді митрополит Іларіон, нагадавши про скромність понтифіка.

Понтифік відповів: «У мене немає смирення, і я прошу вас молитися про те, щоб Господь дарував мені його».

Пізніше, підводячи підсумки поїздки, митрополит Волоколамський Іларіон відзначив, що стосується питання про особисту зустріч глав РПЦ та Римо-католицької церкви, то вона може відбутися в майбутньому при досягненні певних умов і взаєморозуміння зі складних питань.

"Для нас найголовніше, щоб дозріли необхідні умови для цієї зустрічі. А полягають вони в тому, що ми повинні досягти взаєморозуміння з тих важких питань, через які наші відносини значно ускладнилися, я б сказав, за останню чверть століття. Якщо ми разом будемо шукати шляхи до вирішення цих питань, то і зустріч така може відбутися в цілком доступному для огляду майбутньому", - припустив глава ВЗЦЗ.

Зокрема, в РПЦ неодноразово заявляли, що зустріч Патріарха і Папи Римського може бути можлива лише після закріплення відмови Католицької церкви від практики прозелітизму (прагнення звертати інших в свою віру), ситуацію з правами православних віруючих на Західній Україні, в умовах активності Української Греко-Католицької Церкви і т.д.

Фото: офіційний сайт РПЦ.

Вчора, представляючи Папі Бенедикту XVI православну ікону, Папа Франциск зазначив: «Він мені сказав, що ікона називається" Мадонна смирення", і я дозволю собі сказати одну річ - я подумав про Вас, настільки смиренного у своєму понтифікату».

«Спасибі, який дар!», - Відповів Почесний Папа, приймаючи образ, цитує «Газета.Ru»

Як наголошується в місцевій пресі, одна з причин зустрічі полягала в тому, щоб Бенедикт XVI засвідчив свою повагу новому Папі, своєму наступнику.

Зустріч відбулася в бібліотеці Апостольського палацу за зачиненими дверима. Особиста бесіда двох Пап, як повідомляється, протривала 40 хвилин. Після цього був влаштований спільний обід.

ВІДЕО

У "Тлумачному словнику живої великоруської мови" (Т. III) Володимир Даль описував значення дієслова "призріти", як "призріти на що, на кого, поглянути, кинути погляд з увагою, за участю, співчутливо, милосердно... Прийняти, прихистити, прилаштувати, дати притулок, взяти під покров свій, і потурбуватися потребами ближнього".

Додамо, що православна ікона Богородиці "Призри на смирення" потрапила в руки Папи Франциска і його попередника в переддень свята "Торжество православ`я", який відзначається в неділю першої седмиці Великого Посту.

Ось вже понад десять століть у першу неділю Великого посту Православна Церква молитовно святкує Торжество Православ`я, торжество Церкви над усіма існуючими єресями і розколами.

Догматичні і канонічні розбіжності в шануванні Богородиці

Як відомо, крім сучасних проблем між Православною і Католицькою Церквами існують більш давні і глибокі невирішені питання - догматичні та канонічні розбіжності. Зокрема, йдеться про католицькі догмати про непорочне зачаття Пресвятої Богородиці і про догмати про тілесне вознесіння Богородиці.

Згідно передання, з яким згодні і православні і католики, Діва Марія народилася в домі Іоакима і Анни, який знаходився в північно-східній частині Єрусалиму. Але саме місце Її народження православні і католики вшановують у різних місцях.

Православні вважають, що Богородиця народилася там, де сьогодні перебуває церква на честь Різдва Богородиці. Під нею збереглася печера, яка за переказами, була частиною будинку Іоакима і Анни. Католики вказують місце будинку в безпосередній близькості від Віфезди. Там побудована базиліка святої Анни, у крипті якої також знаходяться стародавні підземні приміщення.

Що стосується догматів, католики вважають, що Діва Марія була зачата непорочно, як і Христос. Під непорочним зачаттям Богородиці католицьке віровчення розуміє непричетність Діви Марії до первородного гріха з моменту Її зачаття, яке, на думку православних богословів відбулося природним шляхом від земних батьків - Іоакима і Анни.

Православна Церква, також шануючи Пресвяту Богородицю "чеснішу херувим і блаженнішу серафим" - тобто вище всіх ангелів, відкидає догмат про непорочне зачаття, вважаючи Богородицю тільки особисто безгрішною, але не позбавлену, подібно всім людям - виключаючи Боголюдину Ісуса Христа, первородного гріха.

Канонічні тексти не повідомляють про час і обставини смерті і поховання Богородиці. Католики вважають, що Діва Марія була вознесена живою на небо. Між тим, православні нагадують, що обставини Успіння Божої Матері відомі з апостольських часів.

На думку католиків, абсолютна святість Матері Божої припускала непричетність Її до первородного гріха - звідси і виникла віра в непорочне зачаття Богородиці, пізніше зафіксована в церковному догматі. На їхню думку, будучи спочатку непорочною, Діва Марія не могла б, подібно іншим людям, бути смертною. Православні не погоджуються з цим твердженням.

У православ`ї свято Успіння Богородиці широко шанується, воно належить до числа дванадесятих свят, якому передує двотижневий Успенський піст

Свято Успіння Богородиці сходить до перших століть християнства, святкується з 582 року. З 595 року свято стали відзначати 15 серпня на честь перемоги візантійського імператора Маврикія над персами.

За словами Єрусалимського патріарха Ювеналія (V століття): «Хоча в Святому Письмі немає оповіді про обставини кончини Її, втім, ми знаємо про це з найдавнішого і найвірнішого передання».

У I столітті про Успіння Її писав священномученик Діонісій Ареопагіт. У II столітті оповідь про тілесне переселення Пресвятої Діви Марії на Небо знаходиться в творах Мелітона, єпископа Сардийського. У IV столітті на передання про Успіння Матері Божої вказує святитель Єпіфаній Кіпрський. До таких свідчень відносяться повідомлення про Успіння Богородиці, які в XIV столітті зібрав і узагальнив церковний історик Никифор Калліст.

До моменту Своєї смерті Богородиця проживала в Єрусалимі, відвідувала для молитов Голгофу і Гріб Господній. Одного разу під час молитви Їй з`явився архангел Гавриїл, який повідомив, що через три дні Вона «відійде до Христа Бога».

Бажаючи бачити перед смертю апостолів, Вона звернулася з молитвою до Бога і «за велінням Божим, ангели взяли тих Апостолів, які розійшлися з проповіддю Євангелія по всесвіту, і на хмарах принесли їх до Єрусалима, поставивши перед дверима дому, де жила Матір Божа».

Існує православне передання, що на третій день після поховання Богородиця з`явилася апостолу Фомі і кинула йому в утіху Свій пояс з Неба.

Апостол Фома не брав участь у похованні Богородиці. Він прийшов до Єрусалиму на третій день, і на його прохання апостоли відкрили гробницю, щоб він міг попрощатись з Дівою Марією.

Як пише святитель Димитрій Ростовський,«... коли святі Апостоли, відваливши камінь, відкрили труну, то обомліли: у гробі тіла Богоматері не було, - залишились одні тільки похоронні пелени, від яких йшли дивні пахощі; святі Апостоли стояли в подиві, дивуючись, що це значить! Цілуючи зі сльозами і благоговінням залишені у гробі похоронні пелени, вони молилися Господу, щоб Він відкрив їм, куди зникло тіло Пресвятої Богородиці?»

У цей день увечері за трапезою апостолам явилася Богородиця в оточенні ангелів і вітала їх словами: «Радійте! - Бо Я з вами по всі дні».

ІСТОРІЯ ікони Божої Матері "Призри на смирення"

Вперше ікона Божої Матері "Призри на смирення" явилась в 1420 році на Кам`яному озері у Псковській області. Ця подія відбулася в період голоду та епідемії. Тоді з правого ока Богородиці заструмувала кров. Пречиста Діва дала псковичам знак - вона сумує про них і готова прийти на допомогу.

У Псковському літописі зустрічається згадка: "В літо 6934 (1426), тоя ж осені, бисть знамення від ікони святої Богородиці, на Камінь озері, у Василя у двору: йшла кров з правого ока, і на місце капала, де стояла, і на шляху йшла кров, як везли від ікони в обрусі, як в Псков проводили ікону Пречистої, місяця вересня в 16, на пам`ять святої великомучениці Євфимії".

Ікона була перевезена в Псков. З нею почали здійснювати Хресні ходи і підносити молитви про припинення лих. Заступництвом Богоматері морова пошесть припинилася. З того часу чудотворний образ став зберігатися в соборному Троїцькому храмі Пскова. У пам`ять цього перенесення, святкування на честь ікони було встановлено 29 вересня (за новим стилем).

Оригінал стародавнього образу "Призри на смирення" не зберігся до наших днів. Згадки стародавньої ікони, що знаходилася у Троїцькому соборі, губляться в XIX столітті.

Списків ікони "Призри на смирення" відомо небагато. Один з найбільш шанованих - чудотворний - знаходиться в Київському Свято-Введенському чоловічому монастирі. Пресвята Богородиця прославила його багатьма благодатними знаменнями і чудесами.

Анастасія Шепелєва - для «УНІАН-Релігії».
 

УНІАН в Google News