РПЦ і УГКЦ: Митрополит Іларіон (Алфєєв) розповів про відносини двох Церков

У Московському Патріархаті не згодні із заявою УГКЦ про її правонаступництво давньої Київської митрополії... Як вплине патріарший статус УГКЦ на діалог з Москвою?

У РПЦ не згодні з заявою архієпископа Святослава (Шевчука) про те, що УГКЦ є єдиною законною спадкоємицею давньої Київської митрополії ...

У РПЦ стурбовані заявами нового глави УГКЦ про те, що віруючі Київського патріархату «основні православні брати» українських греко-католиків...

Невирішеними залишаються питання з будівництвом православних храмів у Західній Україні ...

У РПЦ вважають позитивним досвід спілкування православних і католиків у соціальній та етичної сферах.

Голова Відділу зовнішніх церковних зв`язків Російської Православної Церкви митрополит Волоколамський Іларіон (Алфєєв) в ексклюзивному інтерв`ю "УНІАН-Релігії" розповів про відносини Московського Патріархату та Української Греко-Католицької Церкви.

Глава УГКЦ архієпископ Святослав (Шевчук) часто заявляє про необхідність діалогу з Російською Православною Церквою і про можливу зустріч з Патріархом Кирилом. Хто виступає ініціатором діалогу? За яких умов він можливий, і які були б його цілі?

Одразу після обрання главою Української Греко-Католицької Церкви архієпископа Святослава (Шевчука) мною було направлено на його адресу лист з поздоровленнями і висловленням сподівання на поліпшення відносин між православними Московського Патріархату і греко-католиками в Україні. Певний оптимізм вселяли нам і подальші висловлювання архієпископа Святослава про його бажання сприяти вирішенню проблем, що існують між Московським Патріархатом і УГКЦ.

Разом з тим у нас не можуть не викликати стурбованості заяви нового глави УГКЦ про те, що віруючі «Київського патріархату» є «основними православними братами» українських греко-католиків. Тісні контакти і навіть співслужіння архієпископа Святослава (Шевчука) з представниками цієї розкольницької структури, невизнаної жодною з Православних Церков, на жаль, свідчать про ігнорування офіційної позиції Московського Патріархату та про неповагу до канонічних правил Православної Церкви.

Я глибоко переконаний, що справжнього взаєморозуміння і примирення між нашими Церквами не можна досягти без взаємної поваги, у тому числі і в сфері канонічного устрою.

Останнім часом до нас надходять тривожні повідомлення про випадки прозелітизму з боку греко-католиків серед православних на територіях Центральної та Східної України. Подібного роду явища можуть тільки посилити вже існуючі проблеми в міжцерковних відносинах, у той час як нам би хотілося, щоб слова про бажання діалогу не розходилися з реальними справами.

Появу представника Української Православної Церкви на інтронізації нового глави УГКЦ назвали знаковою. В одному з коментарів Святіший Патріарх Кирил відзначив «поліпшення відносин між православними і греко-католиками, що відбулося останнім часом в Україні». Що він мав на увазі?

Після обрання нового верховного архієпископа УГКЦ були фактично вперше встановлені офіційні контакти між греко-католиками і православними Московського Патріархату. Ви самі згадали присутність представника Української Православної Церкви на інтронізації архієпископа Святослава (Шевчука). Потім відбулася зустріч Блаженнішого митрополита Київського і всієї України Володимира з главою УГКЦ. Вона пройшла в доброзичливій атмосфері, в ході її сторони домовилися про розвиток співробітництва між навчальними закладами двох Церков. Саме ці позитивні події мав на увазі Святіший Патріарх, коли говорив про «поліпшення відносин між православними і греко-католиками в Україні».

Слова Патріарха, однак, ще не свідчать про те, що всі проблеми у відносинах між Українською Православною Церквою та Українською Греко-Католицькою Церквою вже врегульовані. Досі залишаються невирішеними питання з будівництвом православних храмів у Західній Україні. Представники Української Православної Церкви висловлюють заклопотаність у зв`язку з місією греко-католиків у Східній Україні.

УГКЦ має в Україні стратегічну мету - визнання Ватиканом патріаршого ступеня її організаційного устрою. У листопаді-грудні цього року УГКЦ створила в Україні три нові митрополії: Львівську, Івано-Франківську та Тернопільсько-Зборівську. Тепер УГКЦ має сім митрополій, включаючи Перемишльсько-Варшавську митрополію у Польщі, Філадельфійську митрополію в США і Вінніпезьку митрополію в Канаді. Чи вплине зміцнення позицій УГКЦ на канонічній території Московського Патріархату на розвиток відносин між Російською Православною Церквою та УГКЦ?

Перетворення греко-католицьких єпархій в Західній Україні в митрополії є, перш за все, внутрішньою справою Української Греко-Католицької Церкви. Разом з тим, ця адміністративна реформа здійснюється з метою домогтися від Ватикану визнання за УГКЦ статусу патріархату, як про те відкрито говорять самі греко-католицькі єпископи.

Відомо, що не тільки Московський Патріархат, а й інші Помісні Православні Церкви негативно ставляться до самої можливості визнання УГКЦ патріархатом. Таке визнання стало б непрямим підтвердженням заяви архієпископа Святослава (Шевчука) про те, що Українська Греко-Католицька Церква є єдиною законною спадкоємицею давньої Київської митрополії.

Крім того, статус патріархату надав би УГКЦ характер загальноукраїнської Церкви. Однак, Центральна і Східна Україна завжди була традиційно православною територією, де ніколи не було греко-католицьких структур. Природно, що у православних викликає заклопотаність прагнення УГКЦ поширити свою місію на Схід, створюючи там нові єпархії та екзархати.

На початку листопада в Казані відбулася спільна хресна хода віруючих Російської Православної та Римо-Католицької Церков. Освічена православна молодь тягнеться до католицького зарубіжжю, а католицькі екуменісти приїжджають до нас. Приміром, під Новий рік відбудеться молодіжна зустріч Тезе в Берліні, куди відправиться велика делегація з міжконфесійної України. Чи немає в такому спілкуванні небезпеки для православних християн? Яке спілкування допускається, а яке ні?

Православна молодь, в тому числі і з РПЦ, вже багато років поспіль бере участь у молодіжних зустрічах, які щорічно організовуються чернечою спільнотою Тезе в різних містах Європи. Я радий, що молоді християни мають можливість зустрічатися і ділитися досвідом свого життя і свого служіння в Церкві, адже таке спілкування може закласти основи для побудови більш справедливого і гуманного суспільства.

Хоча між Православною і Римо-Католицькою Церквами немає єдності у вірі і спілкуванні в Таїнствах, тим не менш, православні та католики мають близькі позиції з багатьох питань сучасності, насамперед, у соціальній та етичної сферах. Православно-католицьке співробітництво розвивається сьогодні в різних формах. Це можуть бути спільні культурні проекти, громадські акції, активна взаємодія на рівні міжнародних організацій. Позитивні приклади такої співпраці вже є. І молодіжні зустрічі є одними з них.

Дякую за бесіду, владика Іларіон.

Анна Горпинченко, «УНІАН-Релігії».

УНІАН в Google News