Доля християн Близького Сходу може стати темою для Вселенського Собору
Доля християн Близького Сходу може стати темою для Вселенського Собору

Доля християн Близького Сходу може стати темою для Вселенського Собору

20:21, 19.11.2011
8 хв.

Під час візиту до Сирії та Лівану патріарх Кирил обговорив з патріархом Антіохійським Ігнатієм IV процес підготовки до Восьмого Вселенського Собору.

Патріарх Московський і всієї Русі Кирил здійснив цього тижня візит до Сирії та Лівану, де молився з духовенством та віруючими Антіохійської Православної Церкви про мир на Близькому Сході, зустрічався з державними та релігійними лідерами.
Доля християн Близького Сходу може стати темою для Вселенського СоборуСупроводжував Предстоятеля РПЦ в поїздці голова Відділу зовнішніх церковних зв`язків Московського Патріархату митрополит Волоколамський Іларіон, який поділився першими висновками за підсумками візиту.

Як би Ви охарактеризували перші підсумки візиту Патріарха Кирила до Антіохійської Православної Церкви?

Відвідини Святішим Патріархом Московським і всієї Русі Кирилом Антіохійського Патріархату включало перебування в Сирії і Лівані. Візит відбувся в рамках православної традиції, згідно з якою обраний Предстоятель Церкви відвідує своїх побратимів, Предстоятелів інших Помісних Православних Церков. Як правило, при цьому прийнято дотримуватися порядку їх розташування в диптиху - традиційному переліку глав церков.
Раніше Святіший Патріарх Кирил вже відвідав Константинопольську і Олександрійську Православні Церкви (в 2009 і 2010 роках відповідно).
Під час візиту відбулося спільне служіння Предстоятелями Антіохійської та Російської Православних Церков Божественної літургії в Успенському соборі м. Дамаска, братерські зустрічі двох Патріархів: Антіохійського і Московського. Обидва Патріархи взяли участь у відкритті виставки, присвяченої взаєминам Антіохійського Патріархату та Російської Православної Церкви.
Доля християн Близького Сходу може стати темою для Вселенського Собору

Відео дня

Патріарх Московський і всієї Русі Кирил з патріархом Антіохійським Ігнатієм IV
Як зазвичай буває в ході подібних візитів, відбулися зустрічі Патріарха Кирила з державним керівництвом і лідерами найбільших релігійних громад відвідуваних країн.
Його Святість мав зустрічі зі співвітчизниками в Сирії і Лівані та відвідав Баламандський університет на півночі Лівану, де поспілкувався з професорсько-викладацьким складом і студентами.
І в Сирії, і в Лівані відбулися презентації перекладу арабською мовою книги Святішого Патріарха Кирила «Свобода і відповідальність», які викликали великий суспільний резонанс.
Доля християн Близького Сходу може стати темою для Вселенського Собору

Фотовиставка, присвячена взаєминам Антіохійського Патріархату та РПЦ.
Враховуючи, що візит відбувався в умовах, коли обстановка на Близькому Сході і, зокрема, в Сирії дуже неспокійна, лейтмотивом бесід Святішого Патріарха з державними керівниками та релігійними лідерами стало питання про становище християн в регіоні. Адже в результаті дестабілізації ситуації в ряді арабських країн найбільше страждають саме християни, які, будучи релігійною меншиною в цих країнах, піддаються гонінням та переслідуванням з боку радикальних груп, що вийшли з-під контролю держави.
У цьому контексті духовним стрижнем візиту стала спільна молитва глави Російської Православної Церкви з Предстоятелем, ієрархами, кліриками і мирянами Антіохійського Патріархату - молитва про мир і процвітання близькосхідної землі, молитва, що виявила видиме свідчення єдності наших Церков у Христі.
Чи обговорювалися на зустрічах з Патріархом Ігнатієм питання міжправославного порядку денного, зокрема, пов`язані з процесом підготовки Великого Всеправославного Собору?
Ці питання посідали важливе місце в розмовах двох Предстоятелів, тому що потреба в проведенні Собору, котрий би найбільш повно виражав внутрішню єдність, якою живе Христова Церква, сьогодні відчувається православними різних країн світу.
Проте - і в цьому Святіший Патріарх Кирил та Блаженніший Патріарх Ігнатій були єдині - Собор повинен бути підготовлений таким чином, щоб на ньому міг на повну силу прозвучати голос єдиної Православної Церкви, звернений до сучасного людства з посланням, якого від нього очікують мільйони віруючих.
У цьому плані, готуючись до Святого і Великого Собору Православної Церкви, нам треба подумати про те, щоб Собор висловився з тих питань, які сьогодні дійсно хвилюють людей. На мою думку, одним з таких питань є проблема становища християн в ряді регіонів світу.
Доля християн Близького Сходу може стати темою для Вселенського Собору

Візит Предстоятеля РПЦ в Антіохійський Патріархат.
На вашу думку, нинішній порядок денний Собору відповідає реаліям часу або вже застарів?
У якомусь сенсі він, звичайно, застарів. Цілий ряд документів, підготовлених у 60-і, 70-і та 80-і роки, потребують радикальної переробки. І найголовніше: поки ми сперечаємося про порядок розташування підписів під гіпотетичним Томосом про дарування автокефалії, християни на Близькому Сході піддаються насильству, гонінням і фізичному винищенню.
На порядку денному Собору є питання про важливість постів, хоча що тут можна сказати нового? Ми будемо обговорювати канонічне влаштування діаспори - важливе питання, але з початком роботи єпископських зібрань воно вже значною мірою вирішене. На порядку денному Собору - питання про перешкоди до шлюбу, однак і з цієї теми навряд чи можемо сказати більше або менше ніж вже наказано священними канонами. А про становище Православ`я на Близькому Сході в порядку денному Собору не йдеться взагалі.
У другій половині XX століття становище близькосхідних Церков було благополучнішим, ніж нині. Сьогодні ж відбувається витіснення християн з місць початкового поширення християнства, поступове танення пастви древніх Патріархатів.
Ця проблема викликає заклопотаність навіть у деяких наших мусульманських братів. Так, Верховний муфтій Ахмед Сирії Бадр-ед-Дін Хасун на зустрічі зі Святішим Патріархом Кирилом в Дамаску з жалем навів приклад Віфлеєма, де ще двадцять років тому проживало шістдесят шість тисяч християн, а сьогодні їх залишилося в десять разів менше.
Найбільш кричущим прикладом гонінь на християн є Ірак, де до 2003 року під захистом закону проживало близько півтора мільйона християн. А в даний час не менше двох третин з них (за іншими оцінками 9 / 10) втекли або були вбиті, а ті, хто залишився, щодня перебувають у страху за своє життя.
Велику тривогу викликає ситуація в Єгипті, звідки постійно приходять повідомлення про все нові і нові жертви серед християнського населення.
Є підстави побоюватися, що дана тенденція пошириться і на інші країни регіону.
Доля християн Близького Сходу може стати темою для Вселенського Собору

Відвідання Успенського кафедрального собору Дамаска.
Сьогодні Собор потрібен, в тому числі, для того, щоб ми єдиним голосом засвідчили солідарність з Церквами, які перебувають у складних умовах. У цьому сенсі велике значення мали й регіональні зустрічі глав і представників Помісних Православних Церков з даного приводу, які відбулися на Кіпрі (16 вересня 2010 року), в Йорданії (1 серпня 2011 року) і в Стамбулі (1-3 вересня 2011 року).
Учасниками цих зборів були голови та представники Константинопольського, Олександрійського, Антиохійського і Єрусалимського Патріархатів, Кіпрської Церкви. Але хіба їх переживання, їх тривоги і проблеми можуть залишатися байдужими для інших, більш численних Православних Церков?
Сьогодні Російська церква і Православні Церкви Східної Європи несуть своє служіння в обставинах сприятливих і благополучних, але в минулому випили гірку чашу страждань і не з чуток знають, що таке гоніння, скорбота і утиски. Ми - одне тіло, і біль іншого - наш біль.
Сумно, що саме тоді, коли єдиний голос Православ`я є настільки необхідним, лунають розмови про те, що нам не обов`язково свідчити про нашу позицію одноголосно, що можна б і зовсім скасувати принцип одноголосного прийняття рішень на загальноправославному рівні.
Думаю, було б великою помилкою скликати Собор, який внесе поділ і смуту в життя Православної Церкви. І було б великою помилкою скликати Собор, якого чекали не одне десятиліття, і зробити з нього форум, де йтиметься головним чином про першість, порядок диптихів та інших питаннях, що мало співвідносяться з реальними проблемами сучасності.
Вважаю, що це думка багато в чому поділяється і в інших Помісних Православних Церквах. А значить, нам потрібно залишити дрібні суперечності, не закликати до перегляду тих принципів, які вже давно закладені в основу передсоборного процесу, а всім разом подумати, як зробити так, щоб рішення Собору принесли реальну користь Церкві і тим людям, які потребують її правдиві свідчення, що висловлюються «єдиними устами і єдиним серцем».
Розмовляла О.Ліпич (РІА "Новости)

Patriarchia.ru

Фото: patriarchia.ru

завантаження...
Ми використовуємо cookies
Погоджуюся