«Хоча Україна рухається в Європу, ми хочемо залишитися вірними вічним моральним принципам»
Делегація Всеукраїнської Ради Церков і релігійних організацій (ВРЦіРО) 29 березня відвідала Гаагу (Королівство Нідерландів), де зустрілася з політичними і громадськими діячами цієї країни. Зустріч пройшла напередодні консультативного референдуму в Нідерландах про затвердження Угоди про асоціацію між Україною та ЄС. Про підсумки візиту та питання, які обговорювали сторони, розповідає Станіслав Носов, керівник Церкви адвентистів сьомого дня в Україні.
— Станіслав Вікторович, розкажіть про мету поїздки.
— На даний момент з 28 країн, що входять до Європейського Союзу, тільки Нідерланди не підтвердили ще свою згоду на асоціацію України з ЄС. У цій країні остаточне рішення має бути прийняте на підставі референдуму, який запланований на 6 квітня. Наш візит до Гааги напередодні цього заходу відбувся з ініціативи ВРЦіРО. Ми зустрілися з голландським урядом і озвучили не так свою думку як церковних лідерів про асоціацію з ЄС, скільки думку нашої пастви — українського народу.
У складі української делегації було 9 осіб, які представляють сім церков і релігійних організацій: Українську православну церкву Київського Патріархату, Українську греко-католицьку церкву, Римсько-католицьку церкву в Україні, Церкву адвентистів сьомого дня в Україні, Об’єднання іудейських релігійних організацій України, Духовне управління мусульман України і Українське біблійне товариство (його представляв служитель баптистської церкви). До речі, коли нас запитували, чому в нашому складі немає делегата від Православної церкви Московського Патріархату, ми пояснювали, що рішення Ради Церков приймається консенсусом, і поїздка в Нідерланди була схвалена в тому числі і представниками УПЦ (МП).
Ми були в Сенаті — Першій палаті їх Парламенту, де спілкувалися з членами Постійного комітету у закордонних справах, зустрілися з Послом Нідерландів з прав людини Кейсом ван Бааром і співробітниками МЗС Нідерландів, відповідали на запитання журналістів під час прес-конференції. До речі, нас здивувало те, що уряд цієї держави вміщується в невеликому двоповерховому будиночку, там немає роздутого бюрократичного апарату. Все розміщено дуже компактно для більш чіткої роботи на благо країни.
Перше, що нас запитували: «Чому ви як релігійні лідери приїхали з приводу політичного питання? Адже асоціація з ЄС — це все-таки питання політичне». Наша делегація відповідала так: «Ми представляємо думку українського народу. Ми бачимо переживання нашої пастви, сьогоднішній біль українців. І ми хотіли б, щоб їх життя змінювалося на краще, щоб люди раділи не лише матеріальному достатку, але й мали гідні цілі, плани, перспективи. Адже якщо говорити про молоде покоління українців, то воно бажає мати вихід на Європу з перспективою навчання, обміну думками, зміцнення дружніх контактів. Молоді люди бачать у співпраці з Європою можливість для розвитку як своєї особистості, так і в цілому країни. Позицію цих людей ми й хочемо донести до європейців».
— Як відреагувала голландська сторона на таку позицію?
— У Сенаті сказали, і Посол Нідерландів з прав людини Кейс ван Баар підкреслив, що сам уряд Нідерландів підтримує українців у прагненні інтегруватися в Європу. Керівники країни раді співпрацювати, мати дружні відносини і в економічній, і в релігійній сфері. І сказали, що трохи раніше вони вже поставили свої підписи за Угоду про асоціацію України з ЄС. Однак за голландським законодавством цього недостатньо — офіційні рішення повинні пропускатися через референдум. На той момент вони сказали, що ще не знають, як відреагує народ, за що він проголосує, однак підкреслювали, що як керівники різних сфер держави вони впевнені, що в разі позитивного вирішення питання це стане корисним для розвитку обох країн — України й Голландії.
Коли ми були присутні в Сенаті, Предстоятель УПЦ КП патріарх Філарет запитав: «Ми вам простягаємо руку дружби. Ви її приймаєте?». Вони відповіли: «Ми як уряд приймаємо, і готові також простягнути вам руку дружби і співробітництва. Але ми — слуги народу, виконуємо його волю. Зробимо так, як скаже народ».
Потім ми зустрічалися з журналістами, відповідали на запитання. Було безліч фотокореспондентів, які робили зйомку нашої делегації, в якій разом були зібрані і мусульмани, й іудеї, і католики, і православні, і протестанти. До речі, якщо говорити про самих голландців, то за статистикою більшість людей — віруючі, близько 60%. Велика частина з них — це протестанти (найбільші церкви — лютерани і кальвіністи). Є також багато католиків.
Увечері у нас була зустріч з послом України в Королівстві Нідерландів Олександром Горіним, дуже тепло спілкувалися. Зокрема, ця людина добре знає адвентистів, поважає їх. Каже: «Я знаю, що адвентисти дотримуються Божих Заповідей, це дуже цінно для суспільства».
На цю зустріч приходили й українці, які там проживають — близько 50 осіб, серед них деякі релігійні лідери. Всього в Голландії проживає близько семи тисяч українців.
— Голландці чули про Україну?
— Посольство України в Нідерландах проводить різні заходи, особливо останнім часом перед референдумом. У цю країну приїжджали артисти, співали українські пісні, щоб привернути увагу людей, щоб вони більше почули про Україну. Проходили політичні зустрічі на різних рівнях. Нам говорили, що релігійні зустрічі для Нідерландів, такі як візит нашої делегації — значуща подія, тому що голландці бачать дружбу українських релігійних лідерів, представників різних церков і релігійних організацій, і роблять висновок, що Україна змінюється на краще в світогляді, в підході до життя.
Звичайно, ми розуміємо, що сьогодні в житті України дуже багато переживань, політична ситуація є досить складною, в законодавстві країни також є проблеми, які необхідно вирішувати, і корупція все ще не подолана. Ми ці питання теж озвучували в тому контексті, що Європа може допомогти Україні здійснити ті цілі, до яких вона рухається.
— Чи порушувалося питання про одностатеві шлюби, узаконені в деяких країнах ЄС?
— Представники Сенату і МЗС Нідерландів ставили питання: якою є наша реакція як церков на одностатеві шлюби. Справа в тому, що в Нідерландах, на жаль, відкрито допускається вживання так званих «легких» наркотиків, а одностатеві шлюби офіційно дозволені державою. Вони закликали нас чуйно ставитися до цих людей, які, як ми переконані, ведуть неправильний спосіб життя.
У відповідь на це ми як представники церков сказали, що наше вчення, будь-якої з церков і релігійних організацій, чітко і прямо говорить, що одностатеві шлюби — це гріх, порушення Закону Божого, на це немає волі Творця. Тому ми як церква висловлюємо обурення, незгоду, стверджуємо, що це неправильно. Незважаючи на те, що ми рухаємося в Європу, ми залишаємося вірними вічним моральним принципам, і хотіли б, щоб цих принципів держава теж дотримувалася. Божий підхід до питання сім’ї та шлюбу залишається незмінним. І ми на цьому буде стояти і не можемо інакше.
Це єдина позиція всіх учасників ВРЦіРО. І ми про цю позицію заявляли нашому Парламенту, коли з Конституції України намагалися видалити формулювання, що шлюб — це «союз між чоловіком і жінкою». Ми ж хотіли зберегти цю норму Конституції, щоб це у нас залишилося непохитним. Голландці вислухали нашу думку і говорять: «Ну, ви все одно повинні таких людей поважати просто на людському рівні. Як би ви не ставилися до їх вибору, ви не повинні до них застосовувати насильство, бити їх». Обидві сторони озвучили свою позицію і побажання. Ми почули один одного.
— Тобто, питання про легалізацію одностатевих шлюбів не підносили як обов’язкову умову для асоціації з ЄС?
— У формі ультиматуму це питання представники голландського уряду нам не ставили. Вони просто висловлювали побажання, щоб подібні питання ми вирішували європейськими методами, без насильства. На жаль, в Україні часом нетерпимість до представників ЛГБТ-спільноти проявляється у вигляді агресії, що зрештою спричиняє страждання багатьом людям — як тим, хто повстає проти збочень, так і тим, хто їх практикує.
— У чому, на Ваш погляд, значення цього візиту делегації ВРЦіРО до Нідерландів?
— Це вже шоста подібна поїздка Ради Церков. Раніше делегація ВРЦіРО побувала в Ізраїлі, Бельгії, Норвегії, Канаді, США. Візит до Королівства Нідерландів відбувся, по-перше, заради дружби, спілкування між релігійними лідерами, щоб наша паства, українські віряни бачили, що наше завдання — не конфліктувати, а, навпаки, знаходити точки дотику, в першу чергу в своїй країні. І, несучи кожен своє переконання, ми говорили про наші принципи, поважаючи один одного, не маючи конфліктних дій.
По-друге, ми хотіли висловити думку народу, і коли ми йшли вулицею й нас фотографували, то самі голландці говорили, що для них це теж важливо, що лідери різних церков можуть бути разом. Йдучи вулицею, ми свідчили про нашу спільну мету, про те, що церкви теж бажають блага для людей, щоб вони могли знайти не тільки Царство Боже в вічності, але й сьогодні могли жити в радості, в спілкуванні, в дружбі.
Ісуса Христа одного разу учні запитали: «...От усе ми покинули, та й пішли за Тобою слідом». Ісус відповів: «...Поправді кажу вам: Немає такого, щоб дім полишив, чи братів, чи сестер, або матір, чи батька, або діти, чи поля ради Мене та ради Євангелії, і не одержав би в сто раз більше тепер, цього часу, серед переслідувань, домів, і братів, і сестер, і матерів, і дітей, і піль, а в віці наступному вічне життя» (Мк. 10:28-30). Це бажання кожної церкви, кожного релігійного лідера — принести радість людям і привести їх до щастя як тут, сьогодні (наскільки це можливо), так і в Вічності.
Бесіду вів Гнат Мєрєнков
Фото надав Станіслав Носов
