Де існує обман, там немає Божого Духа
Ісус «невтомно прощає» і нам радить чинити так само, а коли каже прощати, то ставить у приклад Себе Самого. Ісус прощає, але також каже: «Горе тому, через кого приходять спокуси». Папа звернув увагу на те, що мова йде про «спокусу», а не про гріх, тому може виникнути запитання про те, яка різниця існує між «грішити і спокушати?»
«Різниця полягає у тому, – пояснив проповідник, – що той, хто грішить і кається, просить прощення, той почувається слабким, Божою дитиною, впокорюється та просить спасіння саме в Ісуса. Але в поведінці того другого, що саме є причиною спокуси? Те, що він не кається. Він не перестає грішити, але прикидається християнином, веде подвійне життя. А подвійне життя християнина приносить багато зла».
Хтось може сказати, що, мовляв, «є доброчинцем Церкви», але, одночасно, «другою рукою краде»: в держави, у бідних... «Він – негідник. Це – подвійне життя, – сказав Святіший Отець, додаючи: І він заслуговує, – це не я, а Ісус каже, – на те, щоб йому прив’язати до шиї жорновий камінь та вкинути до моря. У цьому випадку Він не говорить про прощення». А це тому, що така людина обманює, а «там, де існує обман, там немає Божого Духа. У цьому полягає різниця між грішником та зіпсутим», бо той, хто веде подвійне життя, є корумпованим.
«Ми повинні визнавати себе грішниками, – вів далі Папа, – так, всі тут присутні, ми є ними. Але не зіпсованими. Зіпсований зупинився у стані самодостатності, він не знає, що таке покора. Таких корумпованих Ісус називав “побіленими гробами”, які зверху виглядають гарними, але всередині повні мертвих костей та гнилі. І християнин, який нахваляється тим, що є християнином, але не живе по-християнськи, є одним з таких зіпсованих». За словами проповідника, кожен з нас знає таких людей, і знає, скільки зла вони приносять Церкві, бо «не живуть духом Євангелія, але – духом світу».
«Побілена гнилизна» – таким, за словами Святішого Отця є життя корумпованої людини. Ісус таких не називав «грішниками», казав на них «лицеміри». Бо Господь не втомлюється прощати грішникам, робить це стільки разів, скільки вони скажуть: «Каюся, я грішний». Але передумовою цього є не бажати вести далі це подвійне життя.