Фото: uk.radiovaticana.va
Впродовж останнього 10-ліття світова економіка нездатна створити достатню кількість робочих місць і це стосується не лише розвинених країн, але й тих, що розвиваються. Про це говорив у своєму виступі Апостольський Нунцій та Постійний Спостерігач Святого Престолу при структурах ООН у Женеві архиєпископ Іван Юрковіч, виступаючи під час 106-ї сесії Міжнародної конференції праці (МОП), повідомляє Радіо Ватикану.
Представляючи поточну економічну ситуацію, він навів дані «Аналітичного огляду соціального становища та зайнятості у світі» за 2017 рік, згідно з яким, у поточному році зростання світового валового внутрішнього продукту (ВВП) досягло 6-річного мінімуму, і становить 3,1%, що значно нижче передбачуваного рівня. Згідно з прогнозами, рівень безробіття в короткостроковій перспективі залишиться високим, налічуючи 200 мільонів безробітних.
Тепер 71 мільйон молодих людей є безробітними й 156 мільйонів молодих працівників живуть у злиднях в результаті низької якості робочих місць. Таке становище витісняє молодь на узбіччя суспільного життя, змушуючи їх мігрувати або шукати навіть такі робочі місця, які неспроможні забезпечити їм майбутнього.
Далі ватиканський дипломат зосередився на проблемі безробіття, спричиненого автоматизацією праці. Він підкреслив, що, з одного боку, розвиток технології допомагає створювати нові робочі місця, які не існували кілька років тому, але, з іншого боку, існують два важливі ризики, пов'язані з останніми технологічними тенденціями.
Перший ризик полягає в тому, що загальний баланс між створенням робочих місць і ліквідацією робочих місць є негативним, оскільки, в результаті роботизації, дедалі більше працівників замінюються автоматами. За словами архиєпископа Юрковіча, цей процес ще досить новий, аби робити переконливі висновки, але ряд досліджень подають тривожні прогнози, припускаючи, що від 30 до 50% робочих місць у розвинених країнах і в тих, що розвиваються, перебувають під загрозою автоматизації.
В цьому контексті він вказав на важливу роль Міжнародної організації праці в опрацюванні напрямних принципів для урядів, працівників та роботодавців, організацій та транснаціональних підприємств.
Другий ризик полягає в тому, що технологія вимагає нових і поглиблених навичок, які має не кожен член суспільства. Це може сприяти виникненню дедалі більшої нерівності, що, в свою чергу, може призвести до загострення соціальної напруженості. Тому, на думку доповідача, необхідне радикальне переосмислення освіти, яке б передбачало перехід від «універсальної» системи освіти, що включає середню школу та університет, до гнучкіших альтернатив, які давали б змогу навчатися та влаштуватися на роботу впродовж усього життя.
Від імені Святого Престолу архиєпископ Юрковіч зазначив, що термін «освіта» означає не тільки шкільне навчання та професійну підготовку, але й повне формування особистості, що включає як розвиток власних навичок, так і здатність розуміти реальність у всій її повноті та розвивати моральне судження, щоб реагувати на зміни та невизначеність, які принесе майбутнє.
На думку архиєпископа Юрковіча, майбутнє праці слід розуміти в контексті сталого розвитку та екологічних проблем, бо, як показують дані, перехід до інклюзивної зеленої економіки може стати новим двигуном для зростання та рушієм створення гідної праці в країнах з розвиненою економікою, а також у тих, що розвиваються.
Архиєпископ Іван Юрковіч зазначив, що перехід до нового покоління технологій ставить перед нашим суспільством нові виклики. Він звернувся до учасників конференції, зазначаючи, що для того, аби змінити цю тенденцію, потрібно визнати центральну роль людської особистості.
«Інвестуючи в технології, ми завжди повинні пам’ятати, що природною ціллю будь-якого економічного підприємства є людський фактор і суспільна згуртованість. Інвестуючи в людей, ми створюватимемо багатше і справедливіше суспільство, в якому люди зможуть знайти власну ідентичність та сповнення своїх прагнень і талантів», – сказав на завершення ватиканський дипломат.