Католики беатифікують іспанського генерала єзуїтів

Римська єпархія Католицької Церкви незабаром розпочне підготовку беатифікации (прирахування до лику блаженних) священика Педро Аррупе (1907-1991).

Він був генералом єзуїтів в той період, коли майбутній Папа Франциск очолював Аргентинську провінцію цього ордена, повідомляє "Благовест-інфо".

О. Аррупе народився в 1907 році в Більбао (іспанська частина Країни Басків) і помер в 1991 в Римі. Орден єзуїтів він очолював з 1965 року і, хоча був обраний на цей пост довічно, пішов у відставку в 1983-м.

За словами самого Папи Франциска – також члена Товариства Ісуса, о. Аррупе зіграв велику роль у його житті. Саме до нього молодий Хорхе Маріо Бергольо – тоді ще послушник – звернувся на початку 1960-х років з проханням направити його з місією в Японію. Однак генерал ордена відповів відмовою в зв'язку з тим, що здоров'я аргентинського побратима викликало у нього побоювання. Як розповідав пізніше Франциск, ця відмова, «сповнена любові», надала йому нові сили для проповіді Євангелія.

О. Аррупе також був відомий тим, що приділяв велику увагу мігрантам. У 1980 році за його ініціативою була створена Єзуїтська служба у справах біженців. Проблема вимушених переселенців також є однією з головних турбот Папи Франциска.

У той же час баскського священика звинувачували у надмірній симпатії до теології звільнення. Дійсно, Аррупе закликав латиноамериканських єзуїтів займати активну позицію у соціальних конфліктах, виступаючи за права маргіналів, бідних, гнаних, біженців і жертв військових хунт. Наслідком цієї позиції стало стримане ставлення до генерала єзуїтів з боку частини церковних консерваторів – в тому числі Папи Іоанна Павла II. У той же час перше прохання Аррупе про відставку не було прийнято Польським Папою.

Що стосується о. Бергольо, який очолював аргентинську громаду єзуїтів у 1973-79 рр., то він був рішучим противником марксистського підходу до проблем соціальної справедливості. За словами о.Франциска, сам Аррупе згодом, у 1980 році, заявляв, що марксистський підхід «неправильний».

Незважаючи на розбіжності Аррупе і Бергольо по ряду питань, вони тісно співпрацювали. Зокрема, в 1975 році вони разом зіграли вирішальну роль у звільненні уругвайських єзуїтів, викрадених агентами хунти, що правила тоді в країні. Бергольо особисто зв'язався з генералом ордену, і той домігся, щоб Ватикан звернувся безпосередньо до уругвайських правителів. Незабаром після одержання телеграми з Ватикану військові звільнили єзуїтів.

Широку популярність отримали слова Аррупе, виголошені ним на смертному одрі: «Я вимовляю, немов лебедину пісню: моліться».