Папа Франциск побажав науковцям нових успіхів у пізнанні Всесвіту / novostik.com
Папа Римський Франциск зустрівся з учасниками традиційної літньої міжнародної наукової школи астрофізики, скликаній Ватиканською обсерваторією (Specola Vaticana). Аудієнція відбулася 14 червня в Клементинском залі Апостольського палацу.
Головною темою форуму стали мінливі зірки, що міняють з часом свою яскравість. В ході зустрічі Понтифік побажав науковцям різних країн нових успіхів у пізнанні Всесвіту, повідомляє служба друку Святого престолу.
Глава Римсько-католицької церкви підкреслив важливість того, що учасники читань, професори і студенти представляють різні культури і наукові спеціалізації, і це дозволяє об'єднатися, а успіх спільної роботи багато в чому забезпечений такою різноманітністю. Саме в цьому, на думку Франциска, криється прогрес у пізнанні Всесвіту: "Всесвіт величезний, і з зростанням наших знань про нього зростає потреба правильно розуміти і регулювати потік інформації, що надходить з різних джерел. І, бути може, це вміння дасть надію і тим, хто відчуває себе заплутаними інформаційною революцією інтернету і мас-медіа", - зазначив Папа. "Адже перед обличчям інформації про цєй величезний Всесвіт ми відчуваємо себе маленькими і деколи незначними", - констатував Понтифік.
"Насправді, в цих страхах немає нічого нового, - нагадав Франциск. - Більше двох тисячоліть тому в одному з псалмів говорилося: "Коли бачу твої небеса, створені перстами своїми, і місяць, і зірки, тобою запалені, що є людина, щоб ти пам'ятав про неї, і син людський, про якого ти дбаєш?...". Втім, вважає Франциск, завжди важливо, коли вчені і віруючі допускають, що багато чого не знають. "Але не менш важливо ніколи не задовольнятися зручним агностицизмом; так само як і ми ніколи не повинні думати, що все знаємо, і в той же час не боятися пробувати дізнатися більше, - вчить єпископ Риму. - Пізнати Всесвіт, хоча б частково, розуміти, що ми знаємо і не знаємо, і що повинні робити, щоб знати більше, - ось завдання вчених".
"Є й інший погляд - метафізичний, визнає першопричину всього, приховану від вимірювальних інструментів. І ще один погляд - з боку віри, який приймає Одкровення. Гармонія цих різних планів пізнання приводить нас до розуміння, а розуміння, будемо сподіватися, - до мудрості".
Папа зауважив, що "і в цьому сенсі можна розуміти слова "Честь і Слава" з Псалма, то є радість від такої інтелектуальної праці, як ваша - від вивчення астрономії. Наше почуття цікавості підштовхує нас до пошуку знань". І Франциск тут вважав за потрібне послатися на рядки Дантовского "Раю", де "любов рухає сонцем і зірками", побажавши учасникам школи, щоб і праця посувалася любов'ю до істини, до Всесвіту, до ближнього свого".
Ватиканська обсерваторія
Церква давно виявляла інтерес до астрономічніх методів визначення календаря і святих днів, у тому числі Великодня. У XVIII столітті папство активно підтримувало астрономію: була створена обсерваторія Римського коледжу в 1774 році. В 1787-1789 роках була створена Ватиканська обсерваторія у Вежі Вітрів у Ватикані під керівництвом ченця Філіппо Джиллі (1756-1821). Після смерті Джиллі обсерваторія була перенесена, так як більшу частину неба закривав купол собору Святого Петра. До 1930 році засвітка і запиленість від міста настільки посилилася, що надалі астрономічні спостереження були виключені. Тоді обсерваторія (Specola Vaticana) переїхала в літню папську резиденцію Кастель-Гандольфо, розташовану на високому березі озера Альбано в 25 км на південний схід від Риму. З 1961 року і в Кастель-Гандольфо засвітка почала заважати наукомістким роботам в області спостережної астрономії. Тоді була створена "Дослідницька група Ватиканської обсерваторії" з представництвом в Стюардській обсерваторії (Арізона, США). У 1980-х роках обсерваторія припинила спостереження. У 1993 році завершена споруда Ватиканського телескопа нової технології з діаметром дзеркала 1,8 метра на горі Грем (штат Арізона, США). Але штаб-квартира Ватиканської обсерваторії залишилася в Кастель-Гандольфо.