Як повідомляє «Сибирская католическая газета», 8 листопада 2011 р. в Новосибірську відбулося освячення нових приміщень дієцезального центру, який був названий на честь єпископа-ісповідника Олександра Хіри. Радість з місцевими вірними, разом з іншими поважними гостями, розділили владика Мілан Шашік, ЗМ, Єпарх Мукачівський, адже вихідцем саме з цієї єпархії є святої пам’яті владика Олександр, та архиєпископ Астани Томаш Пет, який очолює Католицьку Церкву в Казахстані, де ісповідник відбував заслання та здійснював душпастирську діяльність. Відчуття близькості Святішого Отця запевнила присутність Апостольського Нунція в Російській Федерації Високопреосвященного Івана Юрковіча. Були також представники інших конфесій, місцевої та регіональної влади, жертводавці та виконавці будівельних робіт.
Преосвященний Йосиф Верт, ТІ, Ординарій Новосибірська, розповів про етапи спорудження нових приміщень курії, яке тривало 12 років, та про тих, хто надавав необхідну підтримку. В новобудові розміститься не лише дієцезальне управління, але також католицька телестудія, редакція газети, бібліотека. Єпископ розповів, що під час будівельних робіт виникло запитання, на честь кого назвати новий центр. І цілком спонтанно прийшла на думку постать Преосвященного Олександра Хіри, який протягом 26 років здійснював душпастирство в Казахстані та в Західному Сибіру.
Владика Олександр Хіра народився 1897 року у Тячівському районі Закарпаття. Після закінчення Ужгородської духовної семінарії та студій в Будапешті, 1920 року отримав священичі свячення. Отець Олександр викладав в Ужгородській семінарії, згодом став її ректором. Наприкінці другої світової війни блаженний Теодор Ромжа таємно висвятив його на єпископа.
У 1949 року владику заарештовано та засуджено до 25 років таборів. Звільнений під час амністії 1956 року, повернувся на Закарпаття, де провадив таємне душпастирство та висвятив підпільних священиків, за що знову був заарештований та засуджений до 5 років примусових робіт без права повернення в Україну.
Від 1957 року владика Олександр Хіра проживав в Караганді, Казахстан. Там він надавав душпастирську опіку місцевим католикам, а під час коротких поїздок в Україну, висвячував підпільних священнослужителів для Мукачівської греко-католицької єпархії. 26 травня 1983 року владика-ісповідник відійшов по вічну нагороду.
