Єпископ-помічник Львівський УГКЦ владика Венедикт (Алексійчук) закликав вірних Львівської Архиєпархії УГКЦ бути пильними до невідомих священиків і не допускати таких до служінь. Про це йдеться у посланні, яке оприлюднили 9 жовтня у всіх храмах Львівської архиєпархії УГКЦ, повідомліє РІСУ. У листі чітко вказано на «догналівців» та «лефевристів».
«У нашу спільноту увійшли невідомі особи, які видають себе за католицьких священиків, однак такими насправді не є, – пише у посланні владика. – До них належать особи із лефевриської групи Ковпака та секти Догнала. Вони одягають на себе священичі ризи, а навіть «служать» Службу Божу».
У листі наголошується, що чоловіки, які приймають Тайну Священства від некатолицьких єпископів, не стають католицькими священиками, і не мають ніякого стосунку до Католицької Церкви. Також єпископ-помічник Львівської Архиєпархії УГКЦ наголосив, що сповідь та шлюб, які «благословляють» такі священики є недійсним, а подружжя Католицька Церква визнає неважним, тобто молодята живуть «на віру».
Владика Венедикт додав, що лише законно висвячений єпископ чи священик має право уділяти Святі Тайни. В іншому випадку ці Тайни (Миропомазання, Євхаристії, Покаяння, Єлеопомазання, Подружжя, Священства) є незаконними.
«Дехто з вірних через незнання або ж байдужість вважає, що немає різниці, хто їм буде служити Літургію, вінчати, сповідати, хрестити… Однак закликаю усіх вірних Львівської Архиєпрахії не допускати таких до служіння, єднатися довкола своїх законних душпастирів та пам’ятати, що уже були часи в недавньому минулому, коли нам хотіли нав’язати чужих священиків та чужу Церкву», – підсумував єпископ-помічник Львівської Архиєпархії УГКЦ.
*** «Догналівці»: Група Догнала, яка називає себе Українською правовірною греко-католицькою церквою (УПГКЦ) — незареєстрована офіційно релігійна організація. УПГКЦ виділилась з Української Греко-Католицької Церкви у 2008 -2009 роках. Державний комітет України у справах національностей і релігій відмовляє у реєстрації назви «Українська Правовірна Греко-Католицька Церква», обґрунтовуючи це «повагою до традицій та внутрішніх настанов релігійних організацій» з посиланням на Кодекс Канонів Східних Церков (ККСЦ), у якому назву «Католицька» можна використовувати лише за погодженням з офіційною церковною владою. У церковних колах УГКЦ ця нова релігійна організація відома як Група Догнала або за місцем їх проживання – «підгорецькі отці».
Офіційно главою цієї структури є Михайло Осідач (громадянин України). Лідерами групи є колишні ченці Василіанського чину св. Йосафата (ЧСВВ) Антонін Ілля Догнал, Ричард Методій Шпіржік (громадяни Чехії), Самуїл Роберт Обергаусер (громадянин Словаччини) і Василь Маркіян Гітюк (Україна). Вони звинуватили керівництво УГКЦ в єресі і проголосили про створення "правовірної" церковної структури. Вищеназвані особи стверджують, що 3 березня2008 року були таємно висвячені на єпископів.
УГКЦ активно протистоїть утворенню УПГКЦ та не визнає канонічності цих єпископських свячень. Василіанським Чином св. Йосафата (ЧСВВ) та за згодою Апостольського Престолу Антонін Ілля Догнал, Ричард Методій Шпіржік,Самуїл Роберт Обергаусер та Василь Маркіян Гітюк виключені з ордену Василіан, а згодом були виключені і зі спільноти вірних Католицької Церкви, хоча вони вважають свої обіти перед Богом непорушними і далі вважають себе ченцями чину святого Василія Великого.
«Лефевристи»: Невелика група греко-католицького клиру в Україні належить до добре зорганізованої у країнах Західної Європи, Америки та Австралії структури Товариства Святого Пія X, що об’єднує ту частину колишнього католицького духовенства, яка не прийняла деяких рішень II Ватиканського Собору. Їх духовним провідником виступив французький архиєпископ Марсель Лефевр (Marcel Lefebvre), за іменем якого увесь рух отримав назву „лефевризму”. Саме Товариство заснував швейцарський єпископ Шар’єр (Charriere) 1 грудня 1970 року. Сьогодні його очолює Генеральний настоятель єпископ Бернар Фельє (Bernard Fellay).
В УГКЦ явище традиціоналізму-лефевризму поширилося на початку 90-х років, коли до України прибув офіційний представник Товариства Святого Пія Х о. Жан-Марк Рулло (Jean-Marc Rulleau), який ознайомив групу греко-католицьких священиків та монахинь з діяльністю Товариства на Заході. Ідеї Товариства знайшли добрий ґрунт, яким стала міцна прив’язаність частини вірних УГКЦ до певних латинізованих практик, збережених у роки підпілля і, водночас, до церковнослов’янської мови та гостре неприйняття будь-яких змін у цьому („наступ на Традицію”), зокрема спроб «очищення» обряду від латинських домішок та «українізації» Літургії.
1997 року в монастирі Товариства побував о. Василь Ковпак. 1999 року українська делегація у складі трьох священиків попросила єпископа Фельє стати духовним провідником священиків-традиціоналістів в Україні.
10 лютого 2004 року у Львові Патріарх Любомир (Гузар) оголосив про те, що «священик Василь Ковпак з власної волі перестав належати до УГКЦ і Католицької Церкви взагалі й «усі священнодіяння священика Василя Ковпака та його послідовників неважні перед УГКЦ та всією Католицькою Церквою». Разом з тим, Патріарх Любомир (Гузар) наголосив, що священикові В. Ковпакові та його послідовникам дорога до повернення до УГКЦ завжди відкрита за умови відречення від приналежності єпископу Фельє.
14 листопада 2007 року архиєпископ Львівський УГКЦ Ігор (Возьняк) оприлюднив декрет, в якому наголошувалося, що Колегіальний Трибунал Конгрегації Доктрини Віри підтвердив вердикт Колегіального Трибуналу Львівської архиєпархії Української Греко-Католицької Церкви щодо священика Василя Ковпака, якого звинувачено у „вчиненні злочину схизми та винесено кару великої екскомуніки», тобто відлучення від Церкви.
