9 жовтня у Патріаршому соборі Воскресіння Христового Української Греко-католицької церкви київська спільнота «Віра і світло» відсвяткувала свій 15-річний ювілей.
Предстоятель УГКЦ Блаженніший Святослав (Шевчук) під час богослужіння яке він очолив у Патріаршому соборі, Воскресіння Христового, привітав спільноту. Під час своєї проповіді Глава УГКЦ сказав, що завдяки «Вірі і світлу» ми маємо можливість, нагоду виявити до дітей з особливими потребами «особливу любов, особливу увагу».
«Така спільнота, зокрема тут, у нашій громаді є особливою нагодою, а відтак учителькою усіх нас, учителькою людяності, любові і милосердя», − зазначив Предстоятель УГЦК.
Вітаючи «Віру і світло» з ювілеєм, Блаженнішому Святославу пригадався один випадок з історії християнства: «В актах мучеництва першого римського мученика архидиякона Лаврентія є написаний такий випадок: імператор Декій вимагав, щоб цей Лаврентій віддав римській владі церковні скарби. Що зробив Лаврентій? Він зібрав тих людей, які були відкинуті тогочасним римським суспільством, − хворих, калік, немічних. Привів їх до тогочасного римського правителя, і каже: «Це є скарби Церкви, це є ці дорогоцінні посудини, – коли хтось вкладає в них свої скарби, той отримує скарб життя вічного».
«Тому сьогодні, святкуючи ювілей «Віри і світла», – продовжив Блаженніший Святослав, – ми кажемо, це є скарб Церкви, це ті дорогоцінні посудини, коли хтось вкладає в них свої земні скарби, той направду отримує скарб життя вічного».
Він побажав, щоб спільнота розвивалася і була нагодою огорнути «нашою любов’ю і увагою всіх тих, які сьогодні є потребуючими, які мають особливі потреби в нашому суспільстві».
Глава УГКЦ побажав ще не одних 15 років «такого вчительства людяності й любові для нашої Церкви та всього українського суспільства».
Після богослужіння, в соборі учасники спільноти «Віра і світло» поспілкувалися з Блаженнішим Святославом, отримали від нього благословення і… заспівали йому кілька пісень у супроводі гітари…
Член «Віри і світла» Владислав Жушма належить до спільноти майже всі 15 років. Він наголошує: «Наша спільнота збирається не для того, щоб робити для когось щось, а для того, щоб побути разом. Тобто це одна з засадничих рис «Віри і світла». Ми сприймаємо кожного неповносправного, хто приходить до нас, як повноцінного члена суспільства. Кожен з них має свої особливі дари, які не завжди хтось інший в них помічає, вони відкриваються в нашій спільноті. Це дар любові, дар відкритості серця. Дар простоти, дар безпосередності. Коли приходимо в спільноту – найперше зустрічаємо людей, які біжать до нас з відкритими обіймами, які біжать до нас і не зважають на те, хто ми є за освітою чи посадою…»
Київські зустрічі «віросвітлян» проводяться щомісяця, крім того є приватні зустрічі. Учасники спільноти часто вибираються у якісь походи, поїздки чи просто сидять у кав’ярні, спілкуються.
Пані Ольга була одною з перших, хто був у спільноті 15 років тому. Допомагали спочатку їй в цьому сестри служебниці. Зараз Ольга Миколаївна – директор інтернату в Києві, теж для дітей з розумовими вадами.
«Спочатку, – пригадує вона, – довго не могла зрозуміти, що це таке, що треба з ними робити. Спершу зустрілися просто, потім уже поспівали, потанцювали, помолилися, поїли разом... І так все розпочалося. Я зрозуміла, що це дуже потрібно людям. Бо з такою дитиною дуже важко, з нею не дуже й вийдеш кудись, тому дитина не має де, лиш як дома, з кимось поспілкуватися, а так вони мають можливість вийти за межі свого дому, відчути якусь свою потрібність, гарно провести час».
До речі, у спільноту приходять не тільки діти греко-католиків, а й з інших конфесій. Навіть ті, батьки яких, ніколи не ходили до будь-якої іншої церкви.
Нагадаємо, що «Віра і світло» – це міжнародний християнський рух спільнот, який об’єднує розумово неповносправних осіб, їх батьків та молодь-приятелів, для спілкування, молитви…
За матеріалами Департаменту інформації УГКЦ
