Слово Блаженнішого Любомира,
Верховного Архиєпископа Києво-Галицького
Української Греко-Католицької Церкви,
Шановні співвітчизники, дорогі у Христі!
Бажаю пояснити вам відсутність офіційних представників Української Греко-Католицької Церкви на урочистостях з нагоди Соборності України в місті Києві. Чи можливо одночасно брати участь у відзначеннях об’єднання українських земель на різних майданчиках міста? Краще щоб ми усі, незалежно від того, де знаходимося, звернулися до Господа і сказали:
Боже, нам єдність подай!
Слово «соборність» означає «єдність». Чи можна святкувати соборність, якщо ми не є об’єднані?
Боже, нам єдність подай!
Ідеальним було б, якби усі ми, від найстаршого до найменшого, разом, в одному місці, зібралися і заспівали український гімн або принаймні вигукнули: «Слава Україні!» Але чи було б це щирою маніфестацією об’єднаної України, якщо ми роз’єднані, якщо наші серця не б’ються в один такт.
Боже, нам єдність подай!
Наші діди і батьки високо цінували соборність. Майже сто років тому вони це довели ділом. Вони були готові навіть життя за неї віддати. А що ми готові сьогодні за неї пожертвувати?
Боже, нам єдність подай!
Слово «соборність» походить від слова «собор», тобто храм, до якого сходяться всі люди, незважаючи на різні прикмети, що можуть їх розділяти. Чи не було б добре у день відзначення Соборності України стати одним собором?
Боже, вислухай благання:
Нищить незгода наш край.
В єдності – сила народу!
Боже, нам єдність подай!
+ЛЮБОМИР
