В Українському Католицькому Університеті розпочинається сертифікатна програма з біоетики, яку підтримує лабораторія молекулярної генетики з Канади.

Про це повідомляє відділ інформації і зовнішніх зв’язків

УКУ.

Тричі на тиждень протягом року лікарі, біоетики, священики та юристи будуть вчитися як відповідати на питання про несподівану смерть, повідомляти про невиліковну хворобу, допомагати смертельно хворим та підтримувати їх сім’ї. Для них викладатимуть західноєвропейські та українські фахівці. Успішні випускники програми продовжать навчання в університетах Італії, Австрії та інших європейських країнах.
За словами керівника програми о. Ігоря Бойка, “проект фінансується медичним факультетом Маꥳлського університету (Канада). Цю допомогу безпосередньо надає професор генетики доктор Юрій Мончак, директор лабораторії молекулярної генетики. Учасники програми вивчатимуть проблеми біоетичного характеру. Зокрема говоритиметься про подолання безпліддя в подружжі, етичну оцінку допоміжних репродуктивних технологій, сурогатне материнство, донацію яйцеклітин, кріоконсервацію людських ембріонів, використання ембріональних стовбурових клітин, пренатальну діагностику та евтаназію”.

“Поступ в біотехнологічних науках сьогодні настільки приголомшливий і швидкий, що людина в своєму моральному мисленні і світогляді не встигає за щораз новими відкриттями, – підкреслив о. Борис Ґудзяк, Ректор УКУ. Однак, ми не повинні боятися розвитку науки. Сама по собі наука, яка відкриває правдиві речі, є Божим даром. І наукові здобутки чи відкриття часто морально нейтральні. Важливо, щоб науково-технічні досягнення не ставили під сумнів вартість самого людського життя, задля підтримки якого вони звершуються”.

“Святе Письмо дає нам розуміння вартості нашого життя, бо каже, що за нас помер Ісус на хресті, – підкреслив Владика Венедикт, Єпископ-помічник Львівський УГКЦ. А апостол Павло підтверджує, що ми “куплені великою ціною”. Це вказує, що людина дуже важлива і вартісна в Божих очах. Ця біоетична програма допомагатиме глибше зрозуміти людське життя. Ми сприймаємо його як закономірність і починаємо цінувати, коли хворіємо, переживаємо труднощі і клопоти. Завдання тих, хто тут навчатиметься не тільки в тому, щоб самому зрозуміти життя, але навчити інших цього розуміння”.

 

 

Читайте останні новини України та світу на каналі УНІАН в Telegram