«Справжня християнська католицька наука представлена тільки у тих виданнях, які мають дозвіл компетентної церковної влади. Такий дозвіл включає ім’я та уряд українського греко-католицького єпископа, дату та протокольний номер документа, під яким цей дозвіл надано. Разом з тим наголошуємо, що самого вислову „За дозволом церковної влади” не достатньо і він не гарантує релігійної чистоти змісту», – написав Блаженніший Любомир у Зверненні щодо видання релігійної літератури. Текст документу 20 січня опубліковано
на офіційній веб-сторінці УГКЦ.
«Друковане слово має велику силу. Воно може однаковою мірою як сприяти добру, так і обернутися на зло. У нашому народі розповсюджується багато видань, які завдяки поліграфічному оформленню виглядають як здорова релігійна література, але насправді мають дуже шкідливий для людських душ зміст», – читаємо у Зверненні. Такими, зокрема, на думку Глави УГКЦ, є розповіді про різноманітні уявні релігійні об’явлення, події релігійного характеру чи викривлене представлення правд віри. «Цю псевдорелігійну літературу залюбки продають несумлінні люди переважно при входах до храмів чи відпустових місць. Все це завдає великої шкоди людям, які щирим серцем бажають служити Господу нашому Ісусу Христу», – наголошує Блаженніший Любомир.
Звернення щодо видання релігійної літератури стало відповіддю на ініціативу Синоду Єпископів Української Греко-Католицької Церкви, який відбувся у Львові-Брюховичах 29 листопада – 5 грудня 2009 року. Синодальні отці у 17 постанові для врегулювання обігу духовної літератури та захисту від псевдорелігійних видань затвердили такі заходи:
А. нагадати вірним, що католицькою літературою вважається тільки та, яка має дозвіл на видання з боку місцевого ієрарха;
Б. довести до відома зміст цієї постанови видавництвам релігійної літератури;
В. доручити душпастирям пояснити вірним вимогу цієї постанови.
Департамент інформації УГКЦ
