Звернення до державного керівництва з приводу становища українських трудових емігрантів оприлюднив Синод Єпископів Києво-Галицького Верховного Архиєпископства УГКЦ. У зверненні, текст якого опубліковано на офіційному сайті УГКЦ, йдеться про новітню трудову еміграцію.

Не маючи врегульованого статусу, – говориться у зверненні, – сотні тисяч українців зазнають нещадної експлуатації, змушені проживати у нелюдських умовах, часто позбавлені фундаментального права на захист здоров’я та невідкладну медичну допомогу. Людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканність і безпека, що Конституцією України визнані найвищою соціальною цінністю, поважно знехтувані. Українські дипломатичні представництва у країнах масового перебування емігрантів перевантажені і не спроможні ефективно протидіяти загрозам, і часто не справляються зі своїми елементарними функціями.

Вважаємо за свій обов’язок, – зазначається у документі, – піднести голос за тих наших співгромадян, які були змушені виїхати, тепер позбавлені належного захисту і безпеки у країнах перебування та покинуті напризволяще.

Автори звернення констатують, що, незважаючи на масштабність феномену трудової еміграції з України, він не отримав належної уваги з боку політичних кіл, а значить, і державних структур. Попри декларативну зацікавленість, і то дуже рідкісну, фактично жодна із політичних сил не запропонувала цілісного підходу до вирішення проблем та конкретних дієвих кроків його реалізації. Що більше, навіть коли самі емігранти підносять голос на захист своїх прав, з уст політиків на різних ток-шоу лунають відповіді на кшталт: «Нам це не цікаво», «А скільки податків платять емігранти?» – забуваючи, що саме ті емігранти привозять чи переказують в Україну біля 20 мільярдів євро на рік.

Відео дня

Таке ставлення до емігрантів, – зазначається в документі, – посилює загальне невдоволення владою серед людей в Україні, тому що часто зачіпає їхніх рідних. Окрім того, пасивність держави щодо захисту своїх громадян негативно позначається також і на міжнародному іміджі України, адже це свідчить про слабкість і неспроможність держави. Люди питають: невже аж треба потрапити в полон сомалійських піратів, щоб про тебе згадала рідна держава?

На нашу думку, – вважають автори звернення, – злободенним завданням є термінове вироблення чіткої міграційної політики України, а також відповідних програм на загальнонаціональному та регіональному рівнях. Ці програми мали б стосуватися усіх етапів міграційного процесу, а їхнє фінансування повинно бути забезпечене бюджетом. З боку нашої держави є конечним створити єдиний центральний державний орган з міграційних питань, а на законодавчому рівні визнати існування особливої категорії своїх громадян – трудових емігрантів – та закріпити їхній правовий статус.

Українська Греко-Католицька Церква готова поділитися своїм досвідом служіння цим людям і співпрацювати у всіх позитивних починаннях держави, – говориться у зверненні.