Глава Української Греко-Католицької Церкви Кардинал Любомир ГУЗАР переконаний, що "якщо Церква і держава занадто близькі – це нікому не йде на користь".
Про це він сказав в інтерв`ю газеті "Лівий берег", опублікованому сьогодні.
Зокрема, коментуючи запланований візит в Україну Святішого Патріарха Московського і всієї Русі КИРИЛА, Л.ГУЗАР зазначив: "Він приїжджає до віруючих, які йому доручені, і це дуже природно. Українська Православна Церква під керівництвом Блаженнішого Митрополита ВОЛОДИМИРА радіє його приїзду. Вони з ним тісно пов`язані. Він – Предстоятель, Патріарх, і це радісний момент для віруючих цієї Церкви. Але ми повинні запитати себе: він приїжджає відвідати Україну або відвідати своїх віруючих? Адже якщо держава запрошує його як державного гостя – адже Прем`єр-міністр Юлія Володимирівна ТИМОШЕНКО зробила саме так, – це означає, що він приїде як гість держави".
У той же час, за словами Л.ГУЗАРА, "не є таємницею те, що Росія хоче зберегти Україну під своїм впливом".
"Адже ми, як я це бачу, прагнемо бути хорошими сусідами, співпрацювати, поважати один одного, але як партнери – не як частина Росії, а як незалежна Українська держава, що має такого сусіда як Російська держава, з якою торгує, обмінюється інтелектуальними й іншими дарами, але при цьому зберігає свою ідентичність", – зазначає Кардинал.
Глава УГКЦ наголосив, що "ми як Церква перебуваємо у співпричетності з Римським патріархатом, але це не робить нас менше українцями, адже в Україні ми вдома. І коли Папа (Римський Іван Павло II – УНІАН) приїжджав, він говорив про Україну, заохочуючи народ любити свій край, свою державу, служити йому, а не Риму".
У відповідь на зауваження, що ще з часів Петра I російське Православ`я і російська великодержавність йдуть пліч-о-пліч, Л.ГУЗАР сказав: "Йдуть. До певного ступеня це їх справа. Але, спостерігаючи об`єктивно ззовні, читаючи 2000-річну історію Церкви, бачимо: якщо Церква і держава занадто близькі – як сталося у Візантії – це нікому не йде на користь".
Як зазначив глава УГКЦ, "особисто я був би радий бачити Руську Церкву вільною, самостійною, без надмірного зближення з державою. Щоб жити і розвиватися, Церква повинна бути за своєю суттю повністю вільною, а я дуже хочу, щоб Руська Церква духовно розвивалася і була доброю, сильною Церквою для свого народу. Від цього буде добре усім".
