У неділю, 11 лютого, відзначається XXVI Всесвітній день хворого. Всесвітній день хворого у Католицькій Церкві встановив святий Папа Іван Павло ІІ 13 травня 1992 року, призначивши його відзначення на день літургійного спогаду Пречистої Діви Марії з Люрду.
Темою цьогорічного відзначення Всесвітнього дня хворого та відповідного послання Папа Франциск обрав материнське покликання Церкви стосовно потребуючих і хворих, повідомляє «Радіо Ватикану».
Церква, пише Папа Франциск, повинна здійснювати служіння хворим з вірністю Господу, йдучи за «красномовним прикладом її Засновника та Вчителя».
Материнське покликання Церкви стосовно потребуючих і хворих протягом двох тисячоліть її історії здійснювалось через величезну кількість різних починань, спрямованих на користь хворих. Історію цієї посвяти не можна забувати, і вона триває до наших днів в усьому світі.
У країнах з розвиненою системою охорони здоров'я, зазначає Папа Франциск, важко переоцінити роботу, яку проводять католицькі згромадження, дієцезії й медичні установи, які ставлять в осередку людську особистість і здійснюють наукові дослідження, шануючи життя і християнські моральні цінності. А там, де охорона здоров’я є недостатньою або й відсутньою, Католицька Церква намагається зробити все можливе для медичного обслуговування, для викорінення дитячої смертності та боротьби з деякими широко розповсюдженими хворобами. Повсюди Церква виступає як «польовий госпіталь», а в деяких частинах світу тільки місійні та дієцезальні лікарні забезпечують людям необхідну медичну допомогу.
«Іісус, – пише Наступник святого Петра, – залишив Церкві Свою владу зцілювати. Цьому дару відповідає завдання Церкви, яка покликана дивитися на хворих з тієї ж ніжністю та співчуттям, з якими на них дивиться Господь. Пастирська турбота в сфері охорони здоров'я є й далі залишається невід’ємним та істотним завданням Церкви, яке необхідно виконувати з оновленим запалом, не забуваючи при цьому про численні сім'ї, які піклуються про своїх хворих дітей, батьків та родичів».
Папа Франциск підкреслює, що всі – лікарі та медсестри, священики, богопосвячені особи, волонтери та сім'ї, всі, хто займаються доглядом за хворими, – беруть участь у церковній місії служіння хворим і несуть спільну відповідальність, яка збільшує цінність щоденного служіння кожного зокрема.