Католики Бельгії стривожені тим, що законодавством країни про евтаназію зловживають для того, щоб вбивати пацієнтів без юридичної перевірки необхідних документів. Про це повідомляє "Седмиця" з посиланням на видання британських католиків "Catholic Herald".
Допоміжний єпископ архидіоцеза Мехелена-Брюсселя Жан Кокероль (Jean Kockerols) сказав, що стурбованість висловлюють не лише ієрархи Католицької Церкви Бельгії, а також лікарі та медичні працівники.
9 січня інформаційне агентство Бельгійської Католицької Церкви «Cathobel» опублікувало статтю про те, що Федеральна комісія з контролю й оцінки евтаназії порушує власний статут, не розглянувши жодного випадку підозри в зловживанні евтаназією.
«Шокує те, що через 15 років з моменту свого створення ця комісія не передала жодного файлу прокурорам і не засудила жодного лікаря. Вона виступає в якості судді та присяжних та не виконує свою роль. Вона не розширює застосування закону, а порушує його», – наголошується в публікації.
Єпископ Жан Кокероль повідомив 11 січня в інтерв'ю для CatholicNews Agency, що Католицька Церква давно знає, що комісія «не працює належним чином». Він сказав, що єпископи підтримають будь-яке розслідування її діяльності або ж «будь-які кроки для того, щоб переконатися, що вона працює так, як повинна».
«Ми проти евтаназії у всіх формах, й офіційна позиція Церкви добре відома», – додав прелат.
Евтаназія й асистоване самогубство були легалізовані у традиційно католицькій Бельгії в 2002 році. За даними Міністерства охорони здоров'я Бельгії, смертність від евтаназії щороку зростає на 27 %.
Ще одним з недавніх кричущих випадків зловживання стало вбивство за допомогою евтаназії 38-річної жінки, яка страждала від аутизму і попросила про евтаназію після невдалих романтичних відносин. При цьому відповідальна за прийняття рішення комісія не розглянула скарги від сім'ї пацієнтки.
Єпископ Кокероль сказав, що він радий, що видатні бельгійці обговорюють практику евтаназії. Він додав, що громадська підтримка евтаназії залишається широко поширеною, особливо в фламандсько-мовних регіонах країни, але каже, що важливо, щоб «моральна небезпека» евтаназії була краще усвідомленою.
