У суботу 8 грудня, коли Церква за григоріянським календарем відзначає празник Непорочного Зачаття Пречистої Діви Марії, в санктуарії Пресвятої Богородиці Святого Хреста (Notre-Dame de Santa Cruz), в алжирському місті Орані відбулась беатифікація 19 новомучеників кінця ХХ-го сторіччя (1994-1996), серед яких один єпископ, сім монахів-трапістів та 11 богопосвячених осіб, ченців і черниць з різних Згромаджень, що загинули з рук мусульманських екстремістів.
Беатифікацію очолив спеціальний посланець Папи Франциска, кардинал Анджело Беччіу, Префект Конгрегації в справах визнання святих, повідомляє Vaticannews.
Усі вони, вірні Христові та Церкві, в той важкий для Алжиру час, свідомо вирішили залишитись в країні, де перетинаються різні релігії та культури, даючи свідчення миру та самовідданої християнської любові.
Брат Анрі та сестра Поль-Елен
8 травня 1994 року в бібліотеці Алжирської дієцезії віддали життя за Христа брат Анрі Верж із Згромадження Маристів та сестра Поль-Елен Сен-Реймонд із Згромадження Малих Сестер Успіння Пресвятої Богородиці. Брат Анрі керував бібліотекою та був вчителем і директором школи. Сестра Поль-Елен трудилась в Алжирі з 1963 року, присвячуючись допомозі найбільш потребуючим та хворим. Вони були французами.
Сестри Карідад та Естер
23 жовтня 1994 року вбито двох черниць з іспанського місійного Згромадження Августинок. Вони йшли на відправу Святої Меси. Сестри Карідад Альварес Мартін та Естер Паніаґіа понад 30 років допомагали літнім людям, дітям з особливими потребами, потребуючим сім’ям. Сестра Естер, що опікувалась хворими, одного разу сказала, маючи на увазі небезпечну ситуацію в країні: « Ніхто не може забрати в нас життя, ми вже його пожертвували».
Чотири священики із Згромадження Місіонерів Африки (Білих Отців)
У грудні того ж року (1994) в місцевості Тізі-Узу вбито чотирьох священиків із Згромадження Місіонерів Африки, загальновідомих як «Білі Отці». Троє з них були французами, а один – бельгійцем. Один з них, отець Жан, сказав: «Наше покликання – свідчити християнську віру в мусульманській країні. На все воля Божа»
Сестри Бібіян та Анжель-Марі
3 вересня 1995 року в місті Алжирі вбито двох черниць із Згромадження Місіонерок Пресвятої Богоматері Апостолів, які повертались із Святої Меси. Сестра Бібіян Леклерк походила з Франції, а сестра Анжель-Марі Літджон – з Тунісу. Вони піклувались сиротами в дитячому будинку та навчали в школі для дівчат.
Сестра Одетт Превост
У листопада 1995 року терористи розстріляли сестру Одетт Превост, французького походження, що належала до Згромадження Малих Сестер Пресвятого Серця. Вона розгортала місійну діяльність в багатьох місцевостях, а усвідомлюючи небезпеку смерті, сказала: «Це упривілейована хвилина, щоб жити вірністю Христові та Євангелію».
Сім монахів-трапістів
Історія мучеництва сімох монахів-трапістів є, мабуть, найжорстокішою. Їх викрадено з монастиря Пресвятої Богородиці Атлаських гір в Тібірі, приблизно 60 кілометрів від Алжиру, 26 березня 1996 року. Найстаршому з них було 82 роки, наймолодшому – 46. Їх жорстоко тортурували, а потім обезголовили. Щойно два місці після цього, 25 травня того ж року, знайдено їхні голови. Історія їхнього мучеництва відома широкій публіці завдяки французькому історичному фільмові, що 2010 року завоював Гран-прі на престижному Канському кінофестивалі.
П'єр Клавер, єпископ Оранської дієцезії
Завершує список 19 алжирських новомучеників єпископом дієцезії Орану П’єр Клавер, що належав до Чину Отців Домініканців. Він загинув перед дієцезальною курією 1 серпня 1994 року внаслідок вибуху автобомби разом із своїм водієм, молодим мусульманином Мохаммедом, який, хоча добре усвідомлював небезпеку, вирішив залишитись поруч з єпископом. Преосвященний П’єр не втомлювався закликати до мирного співжиття та діалогу, наголошуючи, що з любов’ю та пошаною потрібно поділяти страждання та надію Алжиру. «Мучеництво – це найбільше свідчення любові, – сказав він. –Не йдеться про те, аби бігти назустріч смерті, чи шукати страждання, але проливаючи свою кров, наближаємось до Господа».
Свідчити Божу любов до всіх без винятку
Архиєпископ Алжиру Поль Десфарж, говорячи про беатифікацію алжирських новомучеників наголосив, що вони засвідчили Божу любов до всіх без винятку. Вони були звичайними чоловіками й жінками, не були героями. Ніколи не думали, що стануть мучниками чи блаженними, але віддали своє життя за віру, вказуючи нам шлях, яким ми повинні прямувати. Вперше беатифікація християнських мучеників відбулась у мусульманській країні, що є виявом ісламу толерантності й миру, які практикує більшість алжирців. Сьогоднішньому світові, на його думку, потрібно християнського свідчення, потрібно братерського досвіду. Сьогодні, як сказав Папа Франциск, настав час будувати мости, а не мури.
