этот материал доступен на русском

Ватикан канонізував виховательку Клелію Мерлоні

23:28, 05 листопада 2018
Католицизм
3240 0
Клелія Клеопатра Марія Мерлоні / vaticannews.va

У Римі у суботу, 3 листопада, відбулася беатифікація засновниці Згромадження Апостолок Найсвятішого Ісусового Серця, виховательки дівчаток та опікунки похилих віком жінок.

Жінка присвятила своє життя дбанням про сиріт і злиденних дівчат та про покинутих стареньких жінок. Про це повідомляє Vatican News.

Клелія Клеопатра Марія Мерлоні народилася в місті Форлі в центральній Італії 10 березня 1861 року та того ж дня була охрещена в місцевому катедральному соборі. Батько заробляв на утримання сім’ї, працюючи на будівництві залізниці. Коли дівчинці було три роки, передчасно померла її мати, а тому піклуватися про онучку випало бабусі по материнській лінії, яка дбала про передавання віри та любові до Бога.

З огляду на багаті дарування, не бракувало юнаків, які б хотіли з нею одружитися. Але перед обличчям Христової любові Клелія вважала все інше втратою, а тому зреклася всього, аби неподіленим серцем любити Ісуса.

Розраховуючи виключно на Боже провидіння, Клелія переїхала до Віареджіо, щоб заснувати інституцію, посвячену Найсвятішому Іісусовому Серцю. У храмі святого Франциска 30 травня 1894 року місцеві францискані представили її та двох сподвижниць як Апостостолок Найсвятішого Ісусового Серця.

Так постав новий інститут богопосвяченого життя. Незадовго були відкриті школа, садочок, сиротинець і притулок для похилих віком жінок. Все це – завдяки щедрій фінансовій підтримці з боку батька. Разом зі зростанням кількості черниць помножувалися заклади, які вони провадили також і поза Віареджіо.

У червні 1900 року мати Клелія разом із 18-ма сестрами склали в катедральному соборі П’яченци довічні чернечі обіти.

Мати Клелія стала жертвою наклепів, спричинених банкрутством та подальшими судовими процесами. Не бажаючи прилюдно знеславити священика, вона взяла всю провину на себе. У результаті цього вона була усунута від управління згромадженням, а також протягом тривалого періоду проживала поза ним. Лише наприкінці життя вона отримала дозвіл повернутися до головного дому заснованого нею чернечого інституту в Римі.

Померла вона 21 листопада 1930 року.

Якщо ви знайшли помилку, видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter