В абатстві Бакфаст у Девоні, Англія, заснованому 1018 року, зараз урочисто відзначають тисячоліття від заснування.

У святкуванні взяв участь і представник Папи Франциска, повідомляє КМЦ.

Знамените вино, яке виготовляють у цьому абатстві, радує поціновувачів з 1890 року. У ХХ столітті популярності в усьому світі набула особлива порода бджіл, яку тут вирощують. Але історія місцевих бенедиктинців простягається значно далі – аж на тисячу років, до 1018.

Відео дня

Перший бенедиктинський монастир був заснований 1018 року неподалік від сьогоднішньої святині, хоча точне місце його розташування невідоме. У той час Кнут Великий був королем Данії, Англії й Норвегії, а нормани ще не підкорили Британських островів. Майже півстоліття по тому Рада Вінчестера провела реформу монастирського життя в Англії після його масового занепаду. А 1147 року Бакфаст став цистерціанським абатством, перейнявши суворий устав нещодавно створеного ордену, і цілковито перемінилися не лише внутрішні правила тутешнього життя, а й самі будівлі.

Абатство розрослося й розбагатіло протягом наступних століть, що зробило його ідеальною ціллю загарбницьких кампаній короля Генріха VIII. 1539 року Бакфаст розформували, а все його майно перевезли до лондонського Тауера.

Після більш ніж трьох століть без ченців монаше життя відродилось у Бакфасті лише 1881 року, коли сюди приїхали бенедиктинці з Франції. Саме вони стали духовними предками сучасних ченців. З приїздом французів на місці цистерціанських фундаментів було побудовано новий монастир – тож сучасні будівлі можна вважати реконструкцією цистерціанського абаства.

Життя місцевих ченців закорінене в бенедиктинському девізі «Ora et labora». Вони прокидаються о 5:30 на Літургію годин і Месу. Протягом дня ченці не нудьгують у пошуках праці, бо мають гостьові кімнати, кімнату для відпочинку, конференц-зал і великий сад, за яким треба доглядати. Опівдні й у другій половині дня вони знову збираються для молитви, а вночі моляться з пам’яті в темній каплиці.

Їхня молитва та споглядання мають коріння й мету у праці. Тому, хоча ченці Бакфаста й живуть окремо від світу, вони вже тисячу років приваблюють світ до себе.