Стрітення Господнє: історія свята

Православні християни 15 лютого відзначають двунадесяте (одне з дванадцяти головних в Церкві) свято - Стрітення Господнє.

Як повідомляє БФ «Православний спадок України на Святій Горі Афон», історія цього свята пов'язана з євангельською подією - коли на 40-ий день після Різдва Немовля Іісуса принесли в Єрусалимський храм. Відповідно до закону Мойсея (Лев. 12), мати після народження сина не могла входити в храм протягом 40 днів. Коли цей час проходив - мати приходила в храм з хлопчиком і приносила очисну жертву в подяку Богу. Божа Матір не мала потреби в очищенні, так як залишалася Дівою, але Вона смиренно корилася встановленому закону.

У той час в Єрусалимі жив праведний старець Симеон. З одкровення він знав, що не помре до тих пір, поки сам не побачить Христа. Симеон прийшов у храм у той час, коли Діва Марія та Її обручник - праведний Іосиф принесли туди Немовля Іісуса. Симеон узяв Його на руки, і виголосив пророчі слова: «Нині відпускаєш раба Твого, Владико, по слову Твоєму з миром, бо побачили очі мої Спасіння Твоє, яке Ти приготував перед всіма народами, Світло для просвітлення язичників і славу народу Твого Ізраїля» (Лк. 2:29-32).

Тому, святого Симеона називають Богоприїмцем - він тримав на руках Бога Сина. Звертаючись до Богоматері, старець сказав: "Цей на падіння і на вставання багатьох в Ізраїлі і на знак сперечання, - і Тобі Самій меч пройде душу, - щоб відкрились помисли багатьох сердець" (Лк. 2, 34-35). Тоді в Єрусалимському храмі перебувала Анна пророчиця, 84-річна вдова, дочка Фануїлова. Вона, після смерті чоловіка, перебувала в храмі, постилась і молилася.

Коли святе сімейство прийшло в храм, Анна підійшла і стала прославляти Богонемовля, як Месію, Якого всі чекали. Відзначати Стрітення Господнє почали ще в ранньохристиянські часи, але до VI століття не так урочисто. Потім, у 528 році в Антіохії стався землетрус, з великою кількістю жертв. У 544 році відбулася епідемія морової виразки, через що щодня вмирало по кілька тисяч чоловік.

Тоді одному з благочестивих християн було одкровення, що святкування Стрітення Господнього потрібно звершувати урочисто. У день свята здійснили всенічне бдіння та хресний хід, і лихо припинилося. Відтоді встановлено урочисте святкування.

Цього дня у всіх православних храмах після літургії звершується освячення свічок, які запалюють під час молитви, коли в будинку трапляється біда або хтось хворіє. У день Стрітення Господнього відзначає панігір афонський монастир Святого Павла.