Архієпископ Савва - один із найбільш шанованих святих Сербської Православної Церкви. В історію він увійшов як релігійний, культурний і політичний діяч.
Православні християни 27 січня відзначають день пам'яті Савви I-го, архієпископа Сербського.
Архієпископ Савва - один із найбільш шанованих святих Сербської Православної Церкви. В історію він увійшов як релігійний, культурний і політичний діяч.
Растко Неманич, майбутній святитель Савва, був наймолодшим сином великого сербського князя Стефана і його дружини Анни. Народився він, за одними відомостями в 1169 році, за іншими - в 1174.
Коли він виріс - відвідав Афон, де прийняв чернецтво з ім'ям Савва. Найбільш тривалий період жив у монастирі Ватопед.
Через кілька років батько Савви, князь Стефан відрікся від престолу і також прийшов на Афон, приєднався до свого сина. При постризі отримав ім'я Симеон.
Батько з сином відродили монастир Хіландар. Спочатку приєднали його до Ватопеду. Хіландар став афонським центром чернечого життя для вихідців із Сербії. Обитель і сьогодні належить до сербської патріархії.
Коли Симеон помер, святий Савва став вести аскетичний спосіб життя. На Афоні залишався до 1207 року. На згадку про рідного батька святитель написав «Житіє святого Симеона».
Мати святителя Савви, Анна, також прийняла чернецтво в 1196 році з ім'ям Анастасія. Померла монахиня в 1200 році. Також була канонізована, як преподобна Анастасія Сербська.
У 1208 Савва повернувся до Сербії з благородною місією - припинити громадянську війну, яка розв'язалася між його старшими братами.
Святий Савва заснував автокефальну Сербську Православну Церкву (СПЦ). У 1219 році він став її першим архієпископом.
У 1234 Савва відвідав Єрусалим. Замість себе призначив свого учня Арсенія Сремська, який після смерті святого очолював СПЦ.
У Палестині святий Сава заснував православну обитель і лікарню для паломників.
Повертався святий через Болгарію, де і помер 27 січня (за новим стилем) 1236 року. Його з почестями поховали в Тирново.
Через рік його племінник, сербський король Владислав переніс його мощі в монастир Мілешева. Там вони перебували до 1594 року, доки Коджа Сінан-паша не забрав їх до Белграда, де і спалив їх на горі Врачар. Коли сербський народ був звільнений від турецького ярма, на тому місці побудували храм вна честь святителя Савви.
Однак історики припускають, що мощі були спалені на горі Чупіна-Умка, яка раніше також мала назву Врачар. Згідно з переданням, при спаленні мощей була врятована рука святого.
Святого Савву шанують також як покровителя шкіл.
"Православний спадок України Святій Горі Афон" - для "УНІАН-Релігії".