Православні християни 23 січня відзначають день пам'яті преподобного Антипи Валаамського, Афонського.
Православні християни 23 січня відзначають день пам'яті преподобного Антипи Валаамського, Афонського.
Лукіан Олександр Георгійович, майбутній святий Антипа, народився в 1816 році в молдавському селі Калаподешті в сім'ї диякона. Хлопчик добре вчився, любив читати духовну літературу. Батько дитини рано помер, а мати, коли залишилася вдовою, прийняла чернецтво. Олександра віддали навчатися ремеслу в майстерню.
Однак в 20-річному віці хлопець вирішив залишити світ і прийняти чернецтво. Спершу він відправився в Нямецький монастир, де настоятель відмовився прийняти його в число братії. Тоді він відправився в невеликий монастир у Валахії. Тут він став духовним учнем затворника схімонаха Гедеона. Тут, не маючи навіть своєї келії, він прожив близько 2 років. Він прийняв чернецтво з ім'ям Аліпій. Постриг звершив архімандрит Димитрій в монастирі «Браз». Архімандрит Димитрій порадив молодому ченцеві відправитися на Святу Гору.
На Афоні він зупинився в обителі Есфігмен. Тут 4 роки він виконував послух на кухні. Потім - перейшов до старців-пустельників, також молдаванів, які стали його духівниками –іеросхімонахи Нифонт і Нектарій. Потім святий прийняв схиму з ім'ям Антипа. Був відлюдником - оселився в покинутій хатині, в якій знайшов невелику ікону Богородиці. Він дуже зрадів своїй знахідці й відправився до іконописця-пустельника ієродиякона Паїсія, якого він попросив відмити ікону, але не реставрувати її фарбами. Отець Паїсій виконав прохання й повернув святому ікону, яка виглядала, як нова.
"Вона - чудотворна!", - сказав отець Антипа, і більше ніколи з нею не розлучався. Наразі ікона перебуває в монастирі Валаам. Пізніше, на прохання старця Нифонта, святий вступив у Молдавський скит, де був висвячений у сан ієромонаха. Йому призначили послух келаря; коли ігумен був відсутній святий виконував його обов'язки, був духівником. Потім святий покинув Афон, так як був призначений економом на подвір'я скиту в Яссах, Російська імперія. Він став духівником двох жіночих обителей. Святий збирав кошти для скитів у Москві і Санкт-Петербурзі. У 1865 році преподобний прибув на острів Валаам в скит Всіх святих. Тут він знайшов багато спільного зі Святою Горою, тому і залишився. Виконував подвиг старчества.
Строго постився і багато часу проводив у молитві; Бог дарував йому дар прозорливості. Незадовго до смерті святого чудотворна ікона Пресвятої Богородиці, яку він приніс з собою зі Святої Гори, під час молитви сама перемістився до нього на груди. Інші ікони, які висіли поруч, тоді впали, а образ Божої Матері, сам, по повітрю перемістився до святого. Перед смертю старець сповідався, соборувався та причастився. Його учень почав читати 9 час і акафіст Божій Матері, під час молитви старець поринув у сон і мирно відійшов до Господа. Це сталося 23 січня (за новим стилем). Його поховали за стінами Всіхсвятського скиту Валаамської обителі, біля каплиці на честь Страстей Христових. У 1960-х роках могилу старця розрили місцеві жителі, бажаючи знайти коштовності. Їх вони не виявили, засипали могилу землею, залишивши надгробну плиту зрушеною в сторону.
Земля на могилі просіла, це допомогло знайти місце поховання святого під час набуття його мощей - в травні 1991 року. 28 липня 1991 року мощі преподобного Антипи перенесли в храм апостолів Петра і Павла, 24 вересня того ж року - в храм Сергія і Германа Валаамських, де вони і тепер перебувають. Румунська Православна Церква канонізувала преподобного Антипу в 1992 році. Примітно, святий є єдиним ченцем з Румунії, який був зарахований до лику святих на Святій Горі. У Румунії також є обитель, названа на честь преподобного Антипи. У Руській Православній Церкві, Указом Святійшого Патріарха Московського і всієї Русі Алексія II, в 2000 році, ім'я преподобного Антипи також включили в Місяцеслов. Також пам'ять святого відзначають в Соборах Валаамских святих і преподобних руських Святогорців.
"Православний спадок України на Святій Горі Афон" - для "УНІАН-Релігії".