Пенсіонер розповів про те, як на велосипеді доїхав зі столиці Білорусі на Святу Гору Афон.
Пенсіонер розповів про те, як на велосипеді доїхав зі столиці Білорусі на Святу Гору Афон.
Вперше про Афон Юрій Кочуров, 65-річний пенсіонер з Новосибірська, дізнався рік тому від своїх друзів. Тоді ж і виникло бажання дістатися з Мінська до Афона на велосипеді.
«29 травня я виїхав з дому, майже місяць їхав по Білорусі, місяць по Європі і десь 50 днів по Горі Афон ходив пішки», - розповідає Юрій Кочуров.
Пенсіонер кожен день долав на велосипеді близько 80 км. Його маршрут на Афон пролягав через Польщу, Словаччину, Угорщину, Сербію.
«Я відчував подвійне задоволення, по-перше, фізичне навантаження, по-друге - по всій Європі їхав, спілкувався з людьми - це ніякий інтернет не замінить! Ніяка книга або телевізор...», - сказав паломник.
Під час поїздки пенсіонеру довелося зупинятися в різних місцях: в готелях, на вулиці, або у місцевих жителів, з якими він знайомився в дорозі. Щоб віддячити господарям, пенсіонер грав їм на гармоні та співав.
«Прості люди - поляки, хорвати, серби - мене приймали, ми спілкувалися, я на гармошці їм грав, разом співали! Мене просто до глибини душі зворушувало, як люди допомагали мені в цій поїздці! Всім велике спасибі! І хочу побажати всім віри, надії та любові!», - сказав Юрій.
Через місяць подорожі по Європі велопаломнік досяг Святої Гори.
«Я навіть не очікував такої благодаті, такого душевного спокою і такого доброго ставлення. Я спілкувався зі священиками, з монахами та ігуменами, ходив на служби, спілкувався з багатьма паломниками з різних країн - з Сербії, з Англії, з Америки... Зустрів 90-річного німця, який по Афону пішки ходив! Я відчував доброту та любов від всіх буквально! І допомога була і на словах, і матеріальна. Скрізь в монастирях мене приймали. А я виконував послух: десь дрова перетягував, на кухні цибулю, часник, картоплю чистив, столи накривав, після трапези посуд прибирав, в пральні білизну розвішував, розкладав...», - зазначив пенсіонер.
Також він розповів, що планує наступного року, влітку знову відвідати Святу Гору.
«Мені говорили: "коли ви поїдете з Афона, буде, як магнітом, знову туди тягнути". Я ще тільки ось приїхав, а вже хочеться знову туди», - сказав Юрій Кочуров.
Він також зазначив, що «головне, що я зрозумів - треба вміти прощати, творити добро і любити. І там, на Афоні, я все це відчув. І все буде добре».
За матеріалами інформаційного порталу Sobor.by.
"Православний спадок України на Святій Горі Афон" - для "УНІАН-Релігії".