Православні християни 28 листопада відзначають день пам'яті преподобного Паїсія Величковського.
Православні християни 28 листопада відзначають день пам'яті преподобного Паїсія Величковського.
Святий Паїсій народився в 1722 році в Полтаві, в сім'ї козачого священика. Освіту здобув у Київській духовній академії.
У 17-річному віці вступив у Любецький монастир, а потім перейшов у молдавський скит Трейстени, а потім - у скит Керкул, який відрізнявся особливою суворістю чернечого життя.
Пізніше святий Паїсій прибув на Святу Гору, де заснував Свято-Іллінський скит. У 1758 році, коли йому було 36 років, він став священиком.
У 1763 році, на прохання молдавського правителя, Паїсій з 64 ченцями переїхав до Молдови, в Валахію. Тут він став намісником монастиря Драгомірни. За три роки кількість насельників в обителі зросла в три рази. Монастир жив за афонським статутом, в основі якого лежать: безкорисливість, відсікання своєї волі, послух, молитва та читання духовної літератури, рукоділля та служіння ближнім. Після російсько-турецької війни монастирська земля відійшла до католицької Австрії.
Тоді преподобний Паїсій, разом з усією братією - 350 осіб, пішов з монастиря. Вони оселилися в горах, в бідному Секульскому монастирі, який був названий на честь свята Усікновення глави Іоанна Хрестителя. Коли в 1779 році насельників стало набагато більше - святий попросив про допомогу в справі зведення нових келій.
Йому з братією повеліли переселитися в Нямецький чернецький монастир. За статутом монастиря, всі ченці щодня, вранці та ввечері, сповідалися у духівника. Тут жили близько 10 тисяч ченців, більш ніж 10 національностей. На той час це був най багатолюдніший монастир у Східній Православній Церкві.
У 1790 році святий Паїсій став архімандритом.
Він займався перекладами духовної літератури з грецької на слов'янську мову. Найбільш відомою його перекладацькою роботою вважається «Добротолюбіє».
Преподобний Паїсій помер, у віці 72 років, 28 листопада (за новим стилем) 1794 року. Він був похований в Нямецькому монастирі в соборі Вознесіння Господнього.
"Православний спадок України на Святій Горі Афон" - для "УНІАН-Релігії".