Православні християни 3 листопада (за новим стилем) відзначають день пам'яті афонського святого - преподобного Філофея.
Православні християни 3 листопада (за новим стилем) відзначають день пам'яті афонського святого - преподобного Філофея.
Феофіл, майбутній святий Філофей, народився в Македонії. Сім'я, в якій він народився, змушена була переїхати в іншу місцевість, рятуючись від турків. Його батько помер рано. Мати святого з двома синами поневірялася на чужій землі, терплячи образи від місцевих жителів.
У той час турки насильно забирали у християн дітей і змушували їх приймати іслам. Так був викрадений і Феофіл з братом. Їх відправили до в'язниці.
Мати невпинно молилася про своїх дітей до Пресвятої Богородиці. Молитва матері була почута - її діти чудом були врятовані й виведені з темниці.
Одного разу вночі ув'язненим дітям явилася Божа Матір у вигляді їх рідної матері, і сказала: «Встаньте, діти мої любі, і йдіть за Мною». Хлопчики зраділи і пішли за Нею. Тюремні двері відкрилися самі й Богоматір, вивела звідти дітей і привела їх у Богородичний монастир, в Неаполь. Вона звеліла їм, щоб вони слухалися ігумена й братію, а потім, щоб вони прийняли чернецтво. Пресвята Діва також сказала: «Я, через деякий час прийду до вас: встигайте, діти, в подвигах духовного життя, і прощайте!». Вона благословила їх і стала невидимою.
Діти розповіли ігумену про те, що трапилося. Він доручив хлопчиків одному зі старців. Так вони вивчили Святе Письмо й правилам чернечого життя.
Незабаром брати були пострижені в чернецтво. Феофіл отримав нове ім'я - Філофей.
Мати не знала як склалася доля її синів. Вона також прийняла чернецтво з ім'ям Євдокія в жіночому монастирі, в Неаполі. Примітно, що її стриг той же старець, який постриг у чернецтво її синів.
Одного разу, з нагоди храмового свята, в чоловічу обитель, де жив преподобний Філофей з братом, прийшли черниці з жіночого монастиря, серед яких була й Євдокія. Після літургії молодший з дітей Євдокії, зустрівши свого брата, випадково назвав його мирським ім'ям. Євдокія підійшла до них, назвала кожного з них на ім'я. Вони дякували Богу за зустріч.
Євдокія розпитувала їх, як їм вдалося врятуватися. Вони дивувалися, адже думали, що це вона привела їх сюди. Мати зрозуміла, що під її виглядом хлопчиків врятувала Богородиця. З того часу Євдокія залишалася в обителі й дякувала Богу й Божій Матері за надану милість.
Диявол спокушав Філофея через одну дівчину. Вона була насельницею жіночого монастиря й часто приходила в чоловічій - до старця. Вона милувалася красою Філофея, якого почала спокушати на блуд. Однак Феофіл не піддавався на її хитрощі - він нагадав їй про принесені обітниці. Філофей був змушений розповісти про все наміснику. Тоді дівчину вивели з обителі.
Філофей, щоб уникнути похвали від братії, яка порівнювала його з благочестивим Йосипом, вирішив залишити монастир. Ігумен благословив його.
Святий відправився на Афон і зупинився в Діонісіаті. Тут він прожив кілька років, а потім побажав піти для більш усамітненого способу життя в пустелю.
Одного разу диявол, під виглядом людини, яка зазнала корабельної аварії, явився йому, стоячи на прибережній скелі. Він просив святого допомогти йому. Як тільки Філофей наблизився до нього - той спробував зіштовхнути його в прірву. Господь зберіг його.
Потім на нього напали турки. Учні святого зникли в лісі, а Феофіл залишався у своїй келії. Він перехрестився, здійняв руки до неба і благав Господа, щоб Він врятував його з учнями від розбійників. Як тільки закінчив він молитися - на морі почався шторм і турки, бачачи небезпеку для своїх кораблів, попливли геть.
Святий отримав від Бога дар прозорливості. Одного разу в Ватопеді під час літургії, святий побачив ворона, який кружляв над одним зі священиків. Він зрозумів, що нещасний монах негідно звершує Божественне служіння. Преподобний сказав йому про надзвичайну важливість ієрейського служіння і переконав залишити священнодійство.
Філофей мирно помер у глибокій старості, у віці 84 років, 3 жовтня (за новим стилем). Преподобний заборонив учням ховати його тіло, велів кинути його в ліс на розправу звірам і птахам, що учні й виконали. Однак Господь не допустив, щоб з його тілом так чинили після смерті святого. Старець-рибалка залишився ночувати на морі. Перед світанком він побачив у лісі світло. Він подумав, що то багаття і пішов туди, щоб його загасити, а знайшов главу святого, від якої доносився приємний аромат. Старець переніс мощі у свою келію, але в наступну ніч йому уві сні явився Філофей і наказав йому негайно віддати главу учням, що старець і виконав, розповідаючи їм про побачене ним диво.
"Православний спадок України на Святій Горі Афон" - для "УНІАН-Релігії".