Архімандрит Григорій, ігумен афонського монастиря Дохіар розповів про те, чому святі називали себе великими грішниками, як потрібно правильно очищати хрестинну сорочку, і який подарунок людина може принести у дар Богу.
Архімандрит Григорій, ігумен афонського монастиря Дохіар розповів про те, чому святі називали себе великими грішниками, як потрібно правильно очищати хрестинну сорочку, і який подарунок людина може принести у дар Богу.
Про кращий подарунок для Бога
«Один святий старець подвизався у Віфлеємської печері на Святій Землі, щоб віддатися молитві Господу. І, коли він молився, стали йому приходити у голову різні думки: «Ось земля принесла Господу цю печеру, у якій я подвизаюся. Небеса принесли Господу зірки. Ангели співають для Господа свої ангельські пісні. А що ж ми, люди, можемо принести Господу?». І подумавши про це, святий почув голос у печері: «Свої гріхи принеси ти мені!».
Найбільший подарунок, який ми можемо зробити Богу - це принести свої гріхи, про які каємося. Тому що тільки Він зможе забрати всю тяжкість наших земних гріхів. Усі ми повинні прийти до покаяння і таїнства сповіді».
Про Страшний суд
«На Афоні жив один дуже праведний старець, який був прикладом благочестя для всіх ченців. Ми запитували у нього: «Як ви себе почуваєте, отче?». Він відповідав: «Відчуваю себе великим грішником, але при цьому не втрачаю надії на порятунок». Він ніколи не говорив про різницю між ним і молодими ченцями, або про більш праведне чернече життя по відношенню до мирян, щоб не принизити їх. Старець завжди знаходив слова розради і для того, хто підноситься над землею своїми вчинками, і для занепалого, і говорив: «Різниця між людьми стане очевидною лише під час Другого Пришестя Господнього. А в цьому житті далеко не завжди ясно, хто святий, а хто грішний».
Хочемо ми цього чи ні, але Господь прийде і буде судити всіх людей. Тому ми повинні звільнитися від вічного вогню гріха і жити за законом любові. І на фундаменті цього закону любові Господь буде судити всіх нас, і це і є людинолюбство і милостиня Бога до нас».
Про те, як очистити хрестинну сорочку
«Коли над людиною чинять таїнство хрещення, на неї надягають нову чисту сорочку як символ очищення душі. Але ми не можемо зберігати одяг, у якому хрестилися, чистим усе життя. Будь-яка сорочка брудниться, рветься, зношується від часу, і ми відчуваємо потребу в новому одязі. Покаяння ж очищає наш одяг, у якому ми приймали хрещення. Тому що покаяння - ніщо інше як оновлення таїнства хрещення. Якби Господь не затвердив таїнства покаяння, ніхто б на землі не зміг урятуватися.
Пророк сказав: «Якби ми жили на землі навіть один день, ми б і в цей день згрішили». Господь знає, що всі ми грішні, але Він чекає, щоб ми до нього повернулися. Господь завжди буде нас приймати і прощати. Як би далеко ми не пішли від нього, як би ми низько не впали, Він нас завжди простить і прийме до себе».
"Православний спадок України на Святій Горі Афон" - для "УНІАН-Релігії".