Православні християни 24 вересня (за новим стилем) відзначали день пам'яті преподобного Силуана Афонського. Ми зібрали 24 факти про життя цього святого.
Православні християни 24 вересня (за новим стилем) відзначали день пам'яті преподобного Силуана Афонського. Ми зібрали 24 факти про життя цього святого.
1. Симеон Антонов, майбутній святий Силуан, народився в селянській родині, в Російській імперії, в Тамбовській губернії в 1866 році.
2. Його батьки не знали грамоти, але були благочестивими і чуйними людьми. Вони ділилися своїми скромними запасами їжі з бідними.
3. Маленький Симеон любив перебувати в церкві, ходив разом з батьками на богослужіння. Там він вивчив Святе Письмо, житія святих.
4. Хлопчик допомагав дорослим - працював разом з батьком на полі, або зі старшими братами на будівництві.
5. Ще в юності він почав замислюватися про чернецтво. Хотів прийняти постриг у Києво-Печерській лаврі і наслідувати подвиг святих отців печерських.
6. Однак батько відмовляв його від поспішних рішень і порадив синові відправитися на військову службу.
7. З часом Симеон відклав думки про чернецтво. Але, після чергового гуляння, він заснув і у видінні побачив себе зі сторони. Він також побачив, що в нього проникає змій. Хлопця сильно вразило побачене.
8. Прокинувшись, він почув голос Божої Матері. Богородиця сказала, що так, як йому було неприємно дивитися на змія, так і Їй важко бачити те, як гріховно він живе. Симеон покаявся і подякував Пресвятій Діві за напоумлення.
9. Армійську службу хлопець проходив у Санкт-Петербурзі. Це зміцнило його характер.
10. Симеон кілька разів віддавав гроші, які йому вдавалося зібрати, афонским монахам. Його товариші по службі почали говорити, що Симеон вже подумки перебуває на Афоні й на Страшному Суді.
11. Наприкінці військової служби хлопець вирішив відвідати Іоанна Кронштадтського, щоб отримати у нього благословення на чернецтво. Симеон не застав отця Іоанна й написав йому записку з проханням про молитви.
12. Повернувшись в частину, на наступний день, він відчув, що знаходиться, нібито, в пекельному вогні й впевнився у правильності свого наміру піти в монастир.
13. Після демобілізації, в 1892 році, він приїхав до батьків, роздав подарунки, попрощався з рідними і вирушив на Святу Гору.
14. Прийшовши на Афон, він зупинився в Свято-Пантелеімовому монастирі.
15. Першим його послухом була робота на млині.
16. Він не боявся фізичної праці, набагато складніше вдавалося боротися зі спокусами. Він настільки занепав духом, що хотів уже покинути монастир, але думка про Божу Матір і про те, що цим він сильно засмутить Її, зміцнювала його.
17. Він боровся з гріхом зарозумілості, який суперечить смиренню. Однак, слухаючись порад досвідчених духівників і старанно молячись, він подолав цю спокусу.
18. Пізніше він впав в іншу крайність - у надмірне усвідомлення своєї нікчемності. Тоді Господь підніс його дух у Царство Небесне і сповнив Своєю благодаттю. Цей досвід святий запам'ятав на все життя. І, пізнавши цінність Небесного Царства, він все життя присвятив боротьбі з пристрастями, щоб одного разу досягти його знову.
19. Святий наслідував подвигам Серафима Саровського, а старця-наставника у нього не було.
20. У 1896 році Симеон був пострижений у чернецтво з ім'ям Силуан. У 1911 році - в схиму.
21. Він вів аскетичний спосіб життя - спав по 2 години на добу, сидячи на табуретці, строго постився.
22. Одного разу він не міг сконцентруватися на молитві і просив допомоги Божої. Господь відповів йому, що горді люди страждають від демонів. Також Він сказав йому не впадати у відчай і не забувати про пекло.
23. Проживши багато років у спільножитному монастирі, він хотів піти в затвор, але вважав, що для цього необхідне особливе благословення.
24. Святий Силуан помер 24 вересня (за новим стилем) 1938 року.
За матеріалами з відкритих джерел.
"Православний спадок України на Святій Горі Афон" - для "УНІАН-Релігії".