Афонські монахи пояснюють, чому важливо любити ворогів

Що робити, щоб забути про образу? Навіщо докладати душевні зусилля до прощення і шукати в собі сили полюбити ворогів?

Що робити, щоб забути про образу? Навіщо докладати душевні зусилля до прощення і шукати в собі сили полюбити ворогів?

Афонський старець схиархимандрит Кирик Афонський (1864 - 15 лютого 1938 г.) радив молитися за кривдника або кривдницю так: «Господи, я виновата, если не в этом случае, то в другом, о котором никто не знает, только Ты; Господи Боже, прости и помилуй раба Твоего (или рабу) (имярек) и его (ее) святыми молитвами меня помилуй». И так помолись несколько раз. А при встрече с обидчицей надо ей показать лицо свое веселым, а не угрюмым или печальным, и тем самым облегчишь ее дух».

В наші афонський чернець Гавриїл Карейський, нагадує православним християнам про те, що «не ті вороги наші, які нас ненавидять, а ті, яких ненавидимо ми».

«Якщо зібрати воєдино всі заповіді Старого Завіту, виявиться, що ми повинні любити Бога і любити своїх ближніх. І любов до Бога, і любов до ближнього - це альфа і омега досконалості. 

Ми повинні любити людей, як творіння Божі - і друзів, і ворогів. Своєю любов'ю ми міняємо своїх ворогів, знищуючи в них зло, робимо своїми друзями. 

Якщо ж ми погано ставимося до друга, ми робимо його своїм ворогом. Не ті вороги наші, які нас ненавидять, а ті, яких ненавидимо ми. Тому, якщо ви не можете зробити когось другом, принаймні, не робіть його своїм ворогом.

Якщо багато людей візьметься за руки, і хоча б один з них підключиться до електрики, струм пройде по всім людям. Також зло і негативна енергія здатні передаватися від людини до людини, завдаючи шкоди кожному. І ви можете передати зло, яке знаходиться всередині вас, іншому. Або передати іншому добро, зробивши його добрішим. 

І, чим більше ми будемо молитися Богу, тим більше Господь дасть нашому серцю добра і любові до ближнього.

"Православний спадок України на Святій Горі Афон" - для "УНІАН-Релігії".