Герасим Новий - святий, який прийняв чернецтво на Афоні й заснував жіночий монастир на острові Кефалонія

Православні 2 листопада (за новим стилем) відзначають день пам'яті афонського святого преподобного Герасима Нового.

Святий Герасим народився на Пелопоннесі в благочестивій багатій родині на прізвище Нотара. У дитинстві хлопчик добре вчився.

Досягнувши повноліття, Герасим захотів прийняти чернецтво й відправився на острів Закінф, а потім - відвідав Елладу, Фессалію, межі Евксинського Понта, Константинополь і Святу Гору.

На Афоні він прийняв чернецтво, обходив келії подвижників, навчаючись у них.

Потім він відправився в Єрусалим, по святих місцях. Тут він запалював кадило. Блаженний Патріарх Герман висвятив його у диякона і потім у священика, і залишив при патріаршому домі.

Святий іноді віддалявся для безмовності на Йордан. Тут, наслідуючи Спасителя, він постив безперервно 40 днів.

Повернувшись у єрусалимську патріархію, він не мав можливості для безмовності. Взявши благословення у Патріарха, Герасим відправився на Крит, в Закінф. Тут він в одному непрохідному місці, на вершині гори, знайшов печеру, де й оселився. У самоті він пробув 5 років.

Потім блаженний Герасим перейшов на Кефалонійський острів, оселився в місці, званому Печери. До нього почали приходити люди за порадами.

Проживши тут 11 місяців, він відправився в інше, більш безмовне місце, Омала. Тут Герасим знайшов стару закинуту церкву. За допомогою остров'ян він її відновив і назвав Новим Єрусалимом. При церкві він побудував собі келію. Тут сформувався жіночий монастир, а святий став їх духівником.

30 років святий жив у постійних працях, молитві, вживаючи в їжу замість хліба лише зілляй удостоївся від Бога дару чудотворіння.

Одного разу в Кефалонії сталася посуха. Жителі острова стали просити преподобного, щоб він благав Господа послати їм дощ. Преподобний Герасим відмовлявся від цієї справи, називаючи себе грішником. Але люди слізно благали його. Преподобний схилив коліна і з молитвою звернувся до Бога, благаючи послати на землю дощ. І рясний дощ, за його молитвами, пішов.

Також святий зцілював невиліковно хворих. І про смерть свою знав заздалегідь. У день своєї смерті він покликав усіх черниць - духовних своїх дочок - благословив їх, і відійшов до Господа. Це сталося 2 листопада 1579 року на 71-му році життя.

Через два роки його мощі вирішили перенести. Тоді в Кефалонії був намісник Константинопольського Патріарха Єремії, з благословення якого черниці після всеношної відкрили труну. Його мощі виявили без найменшого сліду тління, від них доносився приємний аромат.

"Православний спадок України на Святій Горі Афон" - для "УНІАН-Релігії".