Відомий афонський святий - преподобний Паїсій Святогорець вчив, як ставитися до дітей після того, як вони створять свою власну сім'ю.
«Благий Бог влаштував так, що чоловік і дружина зв'язуються між собою такою любов'ю, що залишають навіть своїх батьків. Якби цієї любові не було, то люди не могли б створити власну сім'ю. Завдання батьків завершується, як тільки їхні діти створюють свою власну сім'ю (або стануть ченцями). Після цього діти винні батькам лише (дві речі): величезну повагу та стільки любові, скільки потрібно до своїх батьків. Я не хочу сказати, що чоловік і дружина не мають любити своїх батьків. Ні. Але спершу вони повинні мати велику любов між собою і лише потім любити своїх батьків. Подружжя мають любити один одного так сильно, щоб їхня любов лилася через край. І вже від цього надмірного виявлення любові вони мають надавати своїм батькам всю повагу та всю вдячність. Любов подружжя має бути благородною, так, щоб кожен із подружжя якомога більше дбав про батьків іншого з подружжя», - говорив святий.
Преподобний Паїсій Святогорець підкреслював, що чоловік має любити свою дружину більше, ніж матір.
«Щоб у сім'ї були мир і злагода, дуже допоможе ось що: чоловік має любити свою дружину більше, ніж свою матір і більше, ніж кого б то не було зі своїх близьких і рідних. Любов чоловіка до батьків має литися через його дружину. Звичайно, і дружина має поводитися так само», - вчив преподобний.
Афонський святий також відзначав, що через «неправильну» любов подружжя до батьків можуть виникати проблеми.
«Я знаю сім'ї, в яких на початку подружнього життя чоловік і дружина мали проблеми, незгоди, бо один із подружжя любив свою матір надмірною любов'ю. Ця любов починається від любочестя, яке мають син або дочка, відчуваючи до своєї матері велику подяку. Однак потихеньку, коли подружжя прив'язуються один до одного, ця проблема зникає. Адже якби відразу після весілля один із подружжя дарував іншому таку любов, яка заповнювала б любов материнську, це було б неприродно. Якщо чоловік поважає тещу і тестя, то це робить йому честь, так само, як невістці робить честь повага та любов до свекрухи - жінки, яка народила її чоловіка, виростила його, і нині він - її чоловік і її радість. Якщо чоловік і дружина мають подібні почуття та подібні думки, все це тихо наставляє душі їх власних дітей», - зазначав святий.
Він розповідав про почуття батьків.
«Мати до одруження сина знаходила в його любові чималу втіху. Але старі знову стають немовлятами. Оженивши сина, мати відчуває себе так, як відчуває себе старша дитина, побачивши в обіймах своєї матері іншого - щойно народжене немовля. Бачиш як: якщо людина не відсіче свої пристрасті в юності, то, з роками сила її волі ослабне й пристрасті стануть сильнішими. Однак невістка не має на це ображатися. А якщо вона ще й доглядає за своєю старою свекрухою, то нехай трошки потерпить, щоб не втратити мзду, яка нараховується їй за ту турботу, яку вона їй надає. Якщо нині вона з терпінням доглядає за свекрухою, то потім, коли всі скорботи будуть позаду, вона буде радіти тому добру, яке зробила», - говорив преподобний Паїсій.
За книгою «Преподобний Паїсій Святогорець. Слова. Том IV. Сімейне життя».
"Православний спадок України на Святій Горі Афон" - для "УНІАН-Релігії".