Паломник Максим Волинець на своїй сторінці в Фейсбук поділився записом з повчаннями афонського старця Гавриїла Кутлумушського.
Старець розповів повчальні історії з життя Льва Толстого та Вінстона Черчилля.
«Коли жінки кажуть вам щось під руку - згадайте Вінстона Черчилля, великого англійського політика. Одна жінка сказала Черчиллю: «Якби ти був моїм чоловіком, я б тебе отруїла». А він сказав: «Якби я був твоїм чоловіком, я б випив цю отруту». Перед тим, як почати розмовляти, треба не забувати три речі: добротою можна домогтися більше речей, ніж насильством, більше ми виграємо усмішкою, ніж мечем і так далі. Меч все ріже, все рубає, і нічого не дає. Усмішка - це невелика річ, але вона виправляє тисячі речей. Третє - не забуватимемо те, що говорять араби, той, хто вміє солодко говорити, може мати справу навіть із левицею. Зло завжди разом зі злом йде, а добро з добром. Льва Толстого, російського письменника, пограбували двічі, і йому сказали друзі: «Чому ти не береш пістолет, щоб захиститися?». Він сказав їм: «Навіщо мені він, якщо вони візьмуть у мене навіть цей пістолет»», - розповів старець.
Афоніт також нагадав про те, як важлива молитва.
«Золоті ключі, які відкривають ворота Неба, і приходить благословення від Бога - це, перш за все, часта сповідь і причастя, і молитва« Господи Іісусе Христе, Сине Божий, помилуй мене»і« Пресвята Богородице, спаси нас». Один святий сказав, коли ми щоразу звертаємося з Іісусовою молитвою до Бога, то завжди Господь Бог відповідає: «Сину мій, Я тебе рятую». Піст в середу і п'ятницю без масла, а в інші дні - як каже Церква.», - сказав старець Гавриїл.
Він розповів, чому, з духовної точки зору, люди хворіють.
«Одна причина, чому ми часто хворіємо серцевими хворобами, тиском і так далі - в тому, що ми не дотримуємося посту. І завжди потрібно Біблію читати, хоча б потроху, щодня. Іоанн Златоуст говорив, коли читаєш Біблію - тоді відкриваються перед тобою Небеса», - розповів отець Гавриїл.
Старець нагадав, чому важливо подавати милостиню.
«Навіть «Господи помилуй» на могилі не скажеш, якщо добру справу не зробиш». Те, що даємо ми з рук своїх - це нам належить, все інше йде. Коли тебе ховають - в кишенях нічого немає. Усе втрачається, крім того, що віддаєш. І нічого не належить мені, якщо воно лише для мене. Така загальна логіка - не дай, бо у тебе не буде, будеш голодувати після цього. У той час, коли наша віра говорить тобі - дай, бо Бог дасть тобі в сотні і тисячі разів більше, ніж ти дав. Безрукий - це той, який не має рук, але безрукого руки набагато кращі, ніж руки жадібної людини. Хочеш, щоб навколо тебе були всі бідні - хапай все підряд, а якщо хочеш, щоб у тебе було, дійсно, блаженство - роздавай. Якщо хочеш стати жебраком - тоді збирай. Хочеш померти від голоду - закрий очі і вуха від людського болю», - підсумував афонський старець.
"Православний спадок України на Святій Горі Афон" - для "УНІАН-Релігії".