Православні християни 14 січня відзначають три свята: Обрізання Господнє, день пам'яті святителя Василія Великого і Старий новий рік.
Як повідомляє БФ «Православний спадок України на Святій Горі Афон», Обрізання Господнє - двунадесяте свято - одне з дванадцяти головних у Православ'ї.
Відповідно до закону Старого Завіту, на восьмий день після Різдва Іісус Христос прийняв обрізання, як і всі хлопчики-немовлята іудеїв. Цим виконувався Завіт Господа з праотцем Авраамом і його нащадками. При здійсненні обряду Богонемовля отримав ім'я Іісус.
Друге свято, яке відзначають православні цього дня, пов'язане з шануванням святого Василія Великого, архієпископа Кесарії Каппадокійської. Святий Василій народився близько 330 року в Кесарії в благочестивій родині. Був онуком мученика. П'ятеро з десяти дітей цієї родини були також зараховані до лику святих.
Початкову освіту Василій отримав вдома, потім навчався у кращих вчителів Кесарії Каппадокійської, де познайомився зі святим Григорієм Богословом. Вони стали друзями. Потім святитель відправився на навчання до Константинополя і Афін.
Після навчання святий повернувся в Кесарію, де викладав риторику. Потім прийняв чернецтво. Був читцем - трактував Священні Книги.
Після цього він відправився в паломництво до Єгипту, Сирії та Палестини. Повернувшись з подорожі до Каппадокії, став наслідувати життя подвижників, які йому зустрілися там. Василій роздав своє майно бідним, заснував монастир. До нього приєднався його друг - святий Григорій Богослов. Ченці вели аскетичний спосіб життя. Святі написали багато богословських праць.
У 362 році Василій був висвячений у диякона. Через два роки - у священика. Був радником єпископа Євсевія. Священик щодня, вранці і ввечері, проповідував.
Святий Василій склав чин Літургії. Він написав Бесіди на Шестоднев, на 16 глав пророка Ісаї, псалми, інші збори чернечих правил. Писав також філософські праці проти агарянської єресі.
Після смерті єпископа Кесарійського Євсевія, в 370 році, Василій був зведений на його кафедру.
Імператор Валентин послав до владики Василія, як до невгодного йому єпископа, послів, які погрожували йому тортурами. Але Василій не злякався, кажучи: «Смерть же для мене є благодіянням: вона швидше приведе мене до Бога, для Якого живу і працюю, до Якого давно я прагну». Твердість своїх переконань Василій Великий проявив і перед самим імператором.
Святитель Василь майже щодня здійснював Богослужіння. Святий заснував два монастирі.
Помер святитель 14 січня (за новим стилем) 379 року у віці 49 років.
Частинки мощів святого Василя Великого зберігаються на Святій Горі, а саме: в монастирях Ксіропотам, обителі Святого Павла, Сімонопетра, Ставронікіта.
Третє свято, яке сьогодні відзначається - Старий новий рік - Новий рік за юліанським календарем. Свято виникло з переходом на григоріанський календар в 1918 році. Нагадаємо, багато афонських монастирів живуть за юліанським календарем.
"Православний спадок України на Святій Горі Афон" - для "УНІАН-Релігії".
