Симон Мироточивий - засновник афонської обителі Симонопетра

Православні християни 10 січня (за новим стилем) відзначають день пам'яті афонського святого - преподобного Симона Мироточивого.

Православні християни 10 січня (за новим стилем) відзначають день пам'яті афонського святого - преподобного Симона Мироточивого.

Звідки був він родом, в якій сім'ї народився, відомості не збереглися.

Щодо його життя на Святій Горі Афон, є розповідь, що він обійшов всі афонські монастирі та скити, бажаючи знайти керівника в духовному житті, і знайшов мудрого старця. Духівник був дуже суворим, а Симон - слухняним. Саме завдяки беззаперечному спослуху та відсіканню своєї волі преподобний Симон прославився по всій Святій Горі. Пізніше і сам старець став просити поради у святого.

Святий Симон взяв у духівника благословення на подвиг мовчання. Він оселився в печері на південній стороні Святої Гори, де нині розташований монастир Симонопетра, який і був заснований преподобний. Святий вів аскетичний спосіб життя.

Під час нічної молитви йому явився демон у вигляді дракона. Він хотів проковтнути Симона, не міг зробити цього, бо святий продовжував молитися. І дракон зник. Печера засяяла світлом і наповнилася пахощами. Святий почув пголос: «Тримайся і кріпись, слухняний і вірний раб Сина Мого!».

До нього, як до досвідченого духівника, стали приходити за порадою святогорці. Святий бажав віддалиться в безлюдне місце, щоб продовжити подвиг мовчання, але Бог розсудив інакше. Під час молитви він почув голос: «Симоне, Симоне, вірний друг і служитель Сина Мого! Не віддаляйся звідси, Я поклала прославити це місце, ти будеш для нього світлом, і ім'я твоє буде славе». Спочатку святий не повірив, прийнявши це за бісівські спокуси.

Але одного разу вночі він побачив, з неба опустилася зірка і стала над скелею, де згодом був заснований монастир Симонопетра. У різдвяну ніч він знову побачив зірку і почув голос: «Симоне,

Ти маєш тут заснувати чернечий гуртожиток. Залиш твої сумніви, Я Сама буду тобі Помічницею, а інакше за твою невіру будеш покараний!». У цей час йому здалося, що він знаходиться в Віфлеємі.

Через кілька днів після Різдва Христового прийшли до преподобного три багатих мирянина, які бажали стати послушниками. Їм святий і розповів про видіння, але повелів нікому більше не говорити про це до його смерті.

На пожертви почали зводити монастир, на місці, де вказав Симон - на скелі, над якою він бачив зірку. Будівельники спершу відмовилася виконувати роботу, так як зі скелі впав один з ченців.

Але не минуло й півгодини, як монах, який впав у прірву, вийшов з неї абсолютно неушкоджений, з цілими склянкою і посудиною вина в руках, які він тримав під час падіння. Бачачи це чудо, будівельники приступили до побудови монастиря.

Під час будівництва святий також здійснював чудеса - піднімав камінь, який ніхто не міг рушити з місця, силою хресного знамені. Його й поклали в основу.

Коли обитель була побудована, на неї нападали сарацини. Вони хотіли вбити настоятеля обителі - святого Симона, але рука вбивці, якою він підняв меч, всохла, і йому не вдалося цього здійснити. Потім старець зцілив грішника, який покаявся і прийняв хрещення.

Святий дожив до глибокої старості, а перед смертю зібрав братію, щоб дати їм останній заповіт.

Він помер 10 січня (за новим стилем) 1287 року. Лик покійного праведника освітився дивним світлом у присутності насельників монастиря. Від його мощей сходило миро, тому його називають Мироточивим.

Святий здійснював чудеса і після смерті. Так він зцілив бісновату дочка царя Іоанна Углешського. Біс кричав, що не вийде з неї, поки «не прийде з Афонської Гори Симон». Цар молився Господу, щоб Він в ім'я святого Симона змилувався над його дочкою, і незабаром біс вийшов з царівни.

"Православний спадок України на Святій Горі Афон" - для "УНІАН-Релігії".

УНІАН в Google News