Ніл Мироточивий – афонський святий, від мощей якого миро стікало до самого моря
Православні християни 25 листопада (за новим стилем) відзначають день пам'яті афонського святого - преподобного Ніла Мироточивого.
Про земне життя святого відомо небагато. Господь більше прославив свого угодника після смерті.
Святий Ніл народився в Греції, у православній родині. Він рано осиротів. Його виховував дядько - ієромонах Макарій.
Коли Ніл виріс, вони, разом з дядьком вирушили на Афон. Вони відвідали святогірські монастирі й зупинилися в місці, яке називається Святі Камені. Тоді тут ще ніхто не жив.
Макарій і Ніл вирішили, що саме тут буде зручно перебувати в мовчанні. Вони прийшли у Великою лавру, щоб отримати благословення, щоб жити тут. Їм дали письмове запевнення. Макарій вніс у Лавру невеликий грошовий внесок і так вони отримали право на володіння цим місцем. Ченці збудували храм і келії. Незабаром чернець Макарій помер.
Святий Ніл переселився в інше місце, в печеру, в афонських скелях, недоступну для інших. Тут він вів аскетичний спосіб життя.
Там він мирно відійшов до Господа. Його тіло виявили зі схрещеними на грудях руками. Святогорці поховали його.
Згідно з афонським переданням, з місця, де був похований святий, витікало так багато миру, що воно стікало вниз до самого моря. Дізнавшись про це, безліч паломників стали приходити до нього й отримували зцілення, після помазання миром.
Християни зі східних країн на човнах приставали до берега, навпроти печери, щоб отримати священне миро. Тому місце, що знаходиться нижче печери, почали називати «karabosrasion» (кораблестояння), а святого Ніла - Мироточивим.
У 1815 році святогорці вирішили, на знак подяки святому за зцілення й почуті молитви, побудувати при його печері храм. Коли вони почали копати, то виявили не помічений раніше звід, з якого долинали пахощі. До цього не було достеменно відомо, де саме в печері похований святий Ніл. Ченці розібрали звід, і знайшли священні мощі святого.
Святиню перенесли в Велику лавру. Частина мощей залишилася у Великій лаврі, а частину – пізніше перенесли в побудований біля печери, в якій жив святий, храм.
"Православний спадок України на Святій Горі Афон" - для "УНІАН-Релігії".