У вересні Священний Синод Елладської Церкви направив у грецькі єпархії декрет «Про священнодійства на канонічній території Елладської Церкви», в якому вказувалися обмеження для ігуменів, ієромонахів, ієродияконів і простих монахів Святої Гори Афон. Зокрема, їх виступ з доповідями на конференціях у церквах Греції став можливим лише з дозволу Синоду, при цьому раніше було достатньо дозволу єпархіального митрополита.
6 жовтня відбулося розширене засідання Священного Синоду, під час якого багато ієрархів виступили проти вищезгаданого документа. Члени Священного Синоду назвали такі вимоги «неприйнятними» і «безпрецедентними».
«Не бачу сенсу створювати таку дистанцію між Афоном та Елладської Церквою. Свята Гора - відрада Церкви і грецького народу. Чому нас вважають чужими? Я розглядаю цей декрет як необдуманий крок. Так як я вважаю Елладську Церква своєю матір'ю, я пом'якшую свій тон і прошу про скасування декрету. Ви врахували, скільки парафіян отримують користь від отців-святогорців? Врахували, скільки сімей завдяки порадам афонітов були врятовані від краху? Не можна стерати Святу Гору з карти. Ми човни, які рятують вашу паству після корабельної аварії й відвозять її на кораблі, якими керують єпископи», - прокоментував декрет ігумен монастиря Дохіар архімандрит Григорій (Зуміс).
Ймовірно, документ буде повторно відправленона розгляд Священного Синоду.
За матеріалами agionoros.ru.
"Православний спадок України на Святій Горі Афон" - для "УНІАН-Релігії".
