"Якщо хочеш бути бідним - багатій": афонський старець про нелогічні закони людського Буття

Християнська віра засуджує жадібність і користолюбство і вчить бути милосердним і задовольнятися малим. Афонський старець Гавриїл Карейський, який багато років подвизається у келії Святого Христодула поблизу столиці Святої Гори Кареї, розповів про принципи, за якими має жити кожен віруючий, щоб стати істинно багатим, а також про те, чому посмішка сильніше меча.

Християнська віра засуджує жадібність і користолюбство і вчить бути милосердним і задовольнятися малим. Афонський старець Гавриїл Карейський, який багато років подвизається у келії Святого Христодула поблизу столиці Святої Гори Кареї, розповів про принципи, за якими має жити кожен віруючий, щоб стати істинно багатим, а також про те, чому посмішка сильніше меча.

Афонський старець вчить, перш за все, розділяти багатство матеріальне і багатство духовне. Перше - недовговічне і тління, друге - істинне і веде до Царства Небесного.

«Хто ж багатий, а хто бідний? Багатий не той, хто має багато, а той, кому не потрібно багато. Бідний не той, у кого мало, а той, хто бажає багато. Те, що ми зробили своїми руками, заберуть інші. Я втратив усе, крім того, що віддав. Ніщо не належить мені, крім того, що належить не тільки мені. Не має кишень саван, як не має кишень і ряса ченця. Багатство і бідність не перебуває у будинках наших, вони знаходиться в серцях наших».

Чернець каже про закон Буття, який з точки зору сучасної людини здається нелогічним, проте саме так повинен жити віруючий християнин.

«Ніколи не збирайте. Щоб не мати смутку - роздавайте. Якщо хочеш бути бідним - багатій. Якщо хочеш бути багатим - тоді роздавай. Якщо хочеш бути жебраком, то збирай все у свій будинок. Якщо хочеш померти від голоду, закрий свої очі і вуха, щоб не чути страждання людей. Логічно міркує людина, коли говорить: «Не давай свого, інакше будеш голодним». Але наша віра говорить: дай, і Бог востократно тебе віддячить. Безрукий чоловік - це не той, у кого немає рук. Руки безрукого набагато кращі, ніж руки жадібного, який боїться щось віддати іншим», - навчає старець Гавриїл.

Також святогорський монах закликає у будь-якій ситуації зберігати спокій, а проблеми вирішувати не зброєю, а добром і посмішкою.

«Одна арабська мудрість говорить, що солодкою мовою людина може приборкати навіть левицю. Ми завжди зможемо здобути більше посмішкою, ніж мечем. Меч розрубує все, але він не з'єднує. Посмішка - це один невеликий вигин, який здатний змінити безліч кривих речей. Коли ти посміхаєшся нещасній людині, ти допомагаєш їй позбутися  нещастя і віднайти Царство Небесне», - говорить старець.

Співпереживаючи ближньому, приймаючи проблеми інших людей, як свої, ми робимо кроки, які наближають нас до Господа, - вчить отець Гавриїл.

«Радість очам, які плачуть при спогляданні болю іншої людини, так як ці очі побачать  Царство Небесне. Радість тим рукам, які роздають і допомагають бідним та нужденним сьогодні, так як ці руки перетворяться на крила і зможуть злетіти. Радість устам, які глаголять слова розради, так як ці уста будуть вихваляти разом з ангелами самого Господа. Радість того дому, який відкриває свої двері для перехожих, так як ці двері відкриваються для Христа і Богородиці», - навчає старець Гавриїл.

"Православний спадок України на Святій Горі Афон" - для "УНІАН-Релігії".

УНІАН в Google News