1

Анфим Іверський - святий, який побудував 20 храмів і заснував монастир

Православні християни 17 вересня (за новим стилем) відзначали день пам'яті преподобного Анфима Куруклі (Іверського).

1

Православні християни 17 вересня (за новим стилем) відзначають день пам'яті преподобного Анфима Куруклі (Іверського).

Андрій, майбутній святий Анфим, народився в середині XVII століття в Грузії. Він, разом з правителем Арчілом, відправився в Росію і створив грузинську друкарню.

Коли вони поверталися назад - він потрапив у полон до дегестанських розбійників, які потім продали його, як раба, туркам. Святий багато років прожив у Константинополі, за цей час він опанував грецьку, арабську, турецьку, церковнослов'янську та румунську мови.

Потім, за клопотанням Єрусалимського Патріарха, він був викуплений з рабства. Здобувши свободу, він зайнявся різьбленням по дереву і вишиванням хоругв.

2

У віці 40 років він прибув у Валахію до князя Костянтина Бринковьяну. Тут він зайнявся виданням книжок, а через рік був пострижений у чернецтво з ім'ям Анфим, і став священиком. Він завідував друкарнею протягом 4 років, а після - заснував нову в Снаговському монастирі.

У 1705 році він став єпископом Римникським, а в 1708 році - митрополитом Унгро-Волоським. Він побудував понад 20 храмів й обителей. У центрі Бухареста він заснував монастир на честь Всіх святих, який пізніше стали називати "Анфімовим". Обитель жила за статутом, який ухвалив Анфим, й отримала незалежність від Грецької Православної Церкви.

Святий відстоював незалежність Волоського народу від загарбників.

У 1714 році турки вбили Костянтина Бринковяну, а через 2 роки - Стефана Кантакузена, і поставили правителем свого слугу.

Тоді Анфим Іверський зібрав волоськох бояр, які бажали звільнити свій народ. Але турецький ставленик незабаром розкрив їхні наміри і запропонував Анфиму відмовитися від сану митрополита. Святий не погодився і тоді, на Соборі єпископів його піддали анафемі, як «змовника і революційного підбурювача повстання».

Анфима вигнали на Синай, в Катерининську обитель. Однак, він не доїхав туди - турки вбили його, розрубавши тіло на шматки і кинули в річку Дульчія.

"Православний спадок України на Святій Горі Афон" - для "УНІАН-Релігії".

Якщо ви знайшли помилку, видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter