Анфим Іверський - святий, який побудував 20 храмів і заснував монастир

Православні християни 17 вересня (за новим стилем) відзначали день пам'яті преподобного Анфима Куруклі (Іверського).

Православні християни 17 вересня (за новим стилем) відзначають день пам'яті преподобного Анфима Куруклі (Іверського).

Андрій, майбутній святий Анфим, народився в середині XVII століття в Грузії. Він, разом з правителем Арчілом, відправився в Росію і створив грузинську друкарню.

Коли вони поверталися назад - він потрапив у полон до дегестанських розбійників, які потім продали його, як раба, туркам. Святий багато років прожив у Константинополі, за цей час він опанував грецьку, арабську, турецьку, церковнослов'янську та румунську мови.

Потім, за клопотанням Єрусалимського Патріарха, він був викуплений з рабства. Здобувши свободу, він зайнявся різьбленням по дереву і вишиванням хоругв.

У віці 40 років він прибув у Валахію до князя Костянтина Бринковьяну. Тут він зайнявся виданням книжок, а через рік був пострижений у чернецтво з ім'ям Анфим, і став священиком. Він завідував друкарнею протягом 4 років, а після - заснував нову в Снаговському монастирі.

У 1705 році він став єпископом Римникським, а в 1708 році - митрополитом Унгро-Волоським. Він побудував понад 20 храмів й обителей. У центрі Бухареста він заснував монастир на честь Всіх святих, який пізніше стали називати "Анфімовим". Обитель жила за статутом, який ухвалив Анфим, й отримала незалежність від Грецької Православної Церкви.

Святий відстоював незалежність Волоського народу від загарбників.

У 1714 році турки вбили Костянтина Бринковяну, а через 2 роки - Стефана Кантакузена, і поставили правителем свого слугу.

Тоді Анфим Іверський зібрав волоськох бояр, які бажали звільнити свій народ. Але турецький ставленик незабаром розкрив їхні наміри і запропонував Анфиму відмовитися від сану митрополита. Святий не погодився і тоді, на Соборі єпископів його піддали анафемі, як «змовника і революційного підбурювача повстання».

Анфима вигнали на Синай, в Катерининську обитель. Однак, він не доїхав туди - турки вбили його, розрубавши тіло на шматки і кинули в річку Дульчія.

"Православний спадок України на Святій Горі Афон" - для "УНІАН-Релігії".

УНІАН в Google News