"Отці Церкви завжди були екологами": афонський монах - про природу і любов до домашніх тварин

Уся жива природа в цьому світі, так, як і сама людина, є творінням Божим. Тому люди повинні дбайливо ставитися до своєї планети, зберігаючи всі види рослин і тварин, які створені Господом. Архімандрит Григорій, ігумен монастиря Дохіар на Святій Горі Афон розповів про ставлення афонських старців до живої природи і про те, як віруючий християнин повинен поводити себе із домашніми тваринами.

Уся жива природа в цьому світі, так, як і сама людина, є творінням Божим. Тому люди повинні дбайливо ставитися до своєї планети, зберігаючи всі види рослин і тварин, які створені Господом. Архімандрит Григорій, ігумен монастиря Дохіар на Святій Горі Афон розповів про ставлення афонських старців до живої природи і про те, як віруючий християнин повинен поводити себе із домашніми тваринами.

Афонський чернець говорить про те, що любов і дбайливе ставлення до природи - це, перш за все, прояв поваги до творінь Творця.

«Людина повинна любити навіть землю, на якій вона стоїть, навіть камінь, на який вона ступає своєю ногою, - говорить отець Григорій. - Останнім часом у світі стає все більш популярним рух екологів, які борються за збереження природи. Отці Церкви завжди були екологами, просто вони цього не виказували».

Живучи по Заповідях Святого Письма, кожен християнин повинен піклуватися про цей світ. Афонських же ченців архімандрит називає першими екологами, оскільки своєю поведінкою вони завжди були прикладом того, як людина повинна ставитися до природи.

«Колись я йшов зі старцем Амфілохієм по дуже вузькій лісовій стежці. І ми по дорозі зустріли мурашник. І старець Амфілохій, незважаючи на те, що йому було досить важко йти, обійшов кругом цей мурашник, бо не хотів наступити на нього. Ми запитали старця, навіщо він так зробив, адже, коли він обходив через кущі, то мало не впав. Отець Амфілохій відповів: «Мурахи так працювали, щоб створити свій дім, щоб побудувати його, зібрати туди їжу. Хіба я можу зруйнувати все це в один момент?».

Згадуючи отців Церкви, ігумен Дохіара розповідає про те, що старці завжди ділили свій шматок хліба з тваринами, які живуть на Святій Горі - кішками та собаками.

«Старець Амфілохій завжди о третій годині по обіді пив каву і їв сухарі. У нього був діабет, тому він їв зовсім потроху, і те, що залишалося від цього сухарика, він віддавав для звірів, які жили разом із ним. Я його питав: «Старець, як же так, адже кішки з'їли весь твій сухарик?». І отець Амфілохій відповідав: «Нічого, я теж своє скуштував».

Отець Григорій говорить про те, що домашні тварини приносять нам радість, тому, як у миру, так і на Святій Горі, кішки і собаки живуть разом з людьми.

«Сьогодні поруч зі мною теж є тварини. Вони довіряють мені, і коли я вкушаю свій обід, теж віддаю їм свій хлібець - так ми разом обідаємо. На своєму шляху ми зустрічаємо багато скорбот і труднощів, звірі ж приносять нам маленькі радощі - коли грають між собою, коли проявляють своє віддане ставлення і свою любов», - каже афонський монах.

Однак при всій любові до домашніх тварин, людина не повинна переходити межу і робити з кішки або собаки предмет обожнювання.

«Ми не повинні забувати слова пророка Ісаї про те, що тільки перед Господом ми повинні схиляти свої коліна, не створюючи собі кумирів та ідолів. Людина повинна любити усі творіння Божі. Але ми не повинні служити їм. Це безбожно, коли ми служимо творінню, а не служимо Творцю», - вчить архімандрит Григорій.

"Православний спадок України на Святій Горі Афон" - для "УНІАН-Релігії".

УНІАН в Google News