13 важливих фактів про Пояс Пресвятої Богородиці

Православна Церква 13 вересня відзначає покладення чесного Пояса Пресвятої Богородиці. У цей день афонський монастир Ватопед, в якому зберігається ця шанована в усьому православному світі святиня, святкує панігір. Ми зібрали 13 фактів про Пояс Пресвятої Богородиці, які важливо знати всім православним християнам.

Православна Церква 13 вересня відзначає покладення чесного Пояса Пресвятої Богородиці. У цей день афонський монастир Ватопед, в якому зберігається ця шанована в усьому православному світі святиня, святкує панігір. Ми зібрали 13 фактів про Пояс Пресвятої Богородиці, які важливо знати всім православним християнам.

1. Пояс Пресвятої Богородиці (грец. Ζώνη τῆς ὑπεραγίας Θεοτόκου) - святиня, річ, яка належала Діві Марії. Відповідно до Передання, його виткала з верблюжої вовни Сама Божа Матір.

2. Після Успіння Пресвятої Богородиці святиня зберігалася в апостола Фоми. Він не був присутній під час поховання Пресвятої Діви й прийшов у Єрусалим лише через три дні. Коли апостоли відкрили гробницю Богородиці, щоб Фома міг попрощатися з Нею - виявили її порожньою. Залишився лише одяг, в якому була похована Пречиста. На третій день Пресвята Діва явилася апостолам і втішила їх словами: «Радійте! - бо Я з вами на всі дні». Згідно з Переданням до цього Вона явилася Фомі й з Небес кинула йому Свій Пояс.

3. Святиня до кінця IX - початку X ст. зберігалася в золотому ковчезі, який вперше відкрили з благословення Патріарха, для дружини імператора Лева Мудрого, Зої, яка була біснуватою. Після тривалих молитов імператору було видіння, в якому він дізнався, що його дружина може зцілитися, якщо прикласти до її тіла Пояс Богородиці. Так і сталося.

4. Імператриця, бажаючи віддячити Божій Матері, вишила весь Пояс золотими нитками.

5. Тоді ж святий Євфимій, який був духівником імператора, разом з Константинопольським Патріархом склали Слово «в честь Преблагословенной Девы Богородицы, в воспоминание чуда, бывшего от Её Честного Пояса, по благодати, милосердию и человеколюбию родившегося от Неё Христа, Бога нашего».

6. У X столітті Пояс розрізали на частини і передали їх в обителі Болгарії, Грузії, Росії, Кіпру та на Святу Гору, в монастир Ватопед.

7. У XII столітті було встановлено святкування покладання святого Пояса, яке відзначали 31 серпня (за старим стилем).

8. Саме ту частину святині, яка зберігається в афонскій обителі, брали з собою у військові походи візантійські імператори.

9. Під час одного з таких походів Пояс у візантійців відвоювали болгари.

10. У XIV столітті на Святу Гору повернув святиню сербський князь Лазар Хребелянович, останній незалежний правитель Сербії. Він канонізований Сербською Православною Церквою, як великомученик.

11. У 1864 році в Константинополі сталася епідемія холери. Тоді в місто доставили Пояс Пресвятої Богородиці й хвороба припинилася, і ніхто із заражених нею не помер. Тоді ж один грек попросив принести святиню до нього додому, так як його син був тяжко хворий, і вони сподівалися отримати зцілення, по молитвам Божій Матері біля Її Пояса. Але коли святиню принесли до нього в будинок - дитина була вже мертвою. Пояс приклали до тіла хлопчика, і він воскрес.

12. На Святій Горі насельників Ватопедської обителі називають «агіазонітами», або «святопоясниками».

13. Ченці виготовляють пояски й прикладають їх до Поясу Пресвятої Богородиці, які потім паломники відвозять до себе додому. За молитвами до Божої Матері, відбувається безліч зцілень.

За матеріалами з відкритих джерел.

"Православний спадок України на Святій Горі Афон" - для "УНІАН-Релігії".

УНІАН в Google News