Афонський монах розповів, чому Господь сам не відчинив печеру Лазаря

Чернець Святої Гори розповів про те, як читання Святого Письма виганяє сатану, навіщо Ісус змусив учнів рухати камінь біля гробу Лазаря, і чому, чекаючи від Господа Божественного втручання, ми повинні робити свою малу справу. 

Чернець Святої Гори розповів про те, як читання Святого Письма виганяє сатану, навіщо Ісус змусив учнів рухати камінь біля гробу Лазаря, і чому, чекаючи від Господа Божественного втручання, ми повинні робити свою малу справу.

«Бог вимірює тільки наші старання, - говорить старець Гавриїл. - Зрозумійте, ви можете молитися тисячу років, але ви все одно не навчитеся зберігати свій розум, якщо Господь вам цього не дасть. Тільки ім'я Боже має відновлюючи силу. Є такий духовний закон: наша робота - думати про свій розум, берегти своє внутрішнє, а робота Бога - це думати про нас. Тому не потрібно думати про себе замість Бога. Господь сам рахуватиме усі наші моральні наслідки і доходи. І все влаштує найкращим чином .

Святогірський чернець згадує історію з житія Святителя Іоанна Златоуста, який пояснював віруючим сенс читання Святого Письма.

«Одного разу до святителя Іоанна Златоуста прийшов один монах і сказав: «Отче, я читаю Святе Письмо, але нічого не розумію». На що Святитель відповів: «Можливо, ти і не розумієш. Але зате сатана добре розуміє і тікає від тебе. Ти роби, що можеш, докладай  зусилля. А результатів чекай від Бога. І це духовний закон: своєю силою людина не зможе подолати розсіяність розуму. Тому, щоб Господь втрутився, ми, перш за все, повинні зробити те, що ми можемо», - говорить старець Гавриїл.

Також афонський чернець пояснює прихований сенс відомої євангельської історії про воскресіння Ісусом Христом Лазаря.

«У ті часи у Юдеї гроби виривали у печерах і приварювали замість дверей великий камінь. Відкрийте свої очі, зрозумійте євангельську історію, увійдіть всередину її. Ось уявіть: Господь став перед гробом, заваленим каменем. І раптом промовляє до учнів: «Відчиніть камінь від гробу!». Вам в голову не приходило, що це, щонайменше, дивно і парадоксально? Хіба Господь не міг воскресити Лазаря і поставити його поза гробом  перед каменем?», - задає питання старець.

«Подумайте, яка різниця, де воскрешати Лазаря: в печері або поза печерою? І, з іншого боку, невже Господь не міг сказати каменю: «Відвалися від труни!». Невже ви не розумієте, що більше: переставити камінь з місця на місце або воскресити з мертвих мертву людину? А, якщо він спокійно здійснював друге, невже він не міг спокійно зробити і перше? Чому ж він так вчинив? А для того, щоб показати нам духовний закон. Тому що переставити камінь з одного місця на інше - це справа людська. ЇЇ Бог не робить, він чекає цього від нас. А воскресити людину з мертвих - це справа Божа, ми все одно не можемо її виконати. ЇЇ Господь від нас не чекає, це робить сам Бог. Закон полягає у тому, що і ми повинні зробити свою людську, щоб Господь приклав свою божественну частину справи. А на порожньому місці Господь діяти не буде», - пояснює афонський монах Євангельську історію.

"Православний спадок України на Святій Горі Афон" - для "УНІАН-Релігії".

УНІАН в Google News