День пам'яті сербських святителів: Сава I - афонський святий, покровитель Сербії

Православні християни 12 вересня відзначають день загальної пам'яті святих сербських святителів та вчителів. З числа цих святителів на святій Афонській Горі подвизалися Сава I-й, Сава II-й, Євстафій I-й, Никодим, Данило, Іоанникій і патріарх Єфрем II-й.

Православні християни 12 вересня відзначають день загальної пам'яті святих сербських святителів та вчителів. З числа цих святителів на святій Афонській Горі подвизалися Сава I-й, Сава II-й, Євстафій I-й, Никодим, Данило, Іоанникій і патріарх Єфрем II-й.

Святитель Сава (у миру Растко Неманич), перший архієпископ Сербський - один з найбільш шанованих святих Сербської Православної Церкви. Народився у горах Голії близько 1170 року в родині великого князя Стефана Неманича і Анни Неманич, дочки грецького імператора Романа.

Растко з дитинства виявляв особливу любов до Церкви, читав богословську літературу. У віці сімнадцяти років юнак зустрічає російського ченця зі Святої Гори і, натхненний його розповідями, таємно залишає рідну домівку, щоб відправитися на Афон і оселитися у Пантелеймонівському монастирі.

Дізнавшись про те, що Растко втік, його батько споряджає дружину, погрожуючи навіть піти на греків війною, якщо там не видадуть йому втікача. По всьому монастирю були розставлені воїни, яким було наказано очей не спускати з юнака. Але, коли дружинники, напоєні монастирським вином, поснули під час вечірнього богослужіння, Растко прийняв постриг, відправивши батькам свій мирський одяг разом із листом.

Чернець Сава зумів не тільки переконати свого батька прийняти його волю, але й піти за ним на Афон - через кілька років батько Сави відрікся від престолу і приєднався до нього, отримавши ім'я Симеон. Удвох монахи Сава і Симеон відтворили монастир Хіландар на Афоні, спочатку приєднавши його до монастиря Ватопед. Цей монастир, побудований у середині XII століття на кошти сербських князів, відразу ж став центром сербського чернечого життя, і залишається таким і дотепер.

Після смерті батька Святий Сава вів аскетичний спосіб життя. Мати Сави Анна також прийняла чернечий постриг під іменем Анастасії і пізніше була причислена до лику святих як преподобна Анастасія Сербська.

У 1208 році Святий Сава повертається до Сербії, щоб припинити громадянську війну між старшими братами Стефаном II Неманичем і Вуканом Зетським. Він створює автокефальну Сербську Православну Церкву. У 1219 році в Нікеї на святі Успіння Пресвятої Богородиці вселенський патріарх Герман висвятив архімандрита Саву в сан архієпископа всієї Сербії.

У 1234 році Святий Сава здійснює паломництво до Єрусалиму. У Палестині він заснував монастир Святого Архангела і лікарню для православних паломників. Повертаючись, проїжджав через Болгарію, де відійшов до Господа 14 січня 1236 року. Мощі Святого Сави перебували у Мілешево, поки Коджа Сінан-паша не забрав їх звідти у Белград, де спалив на горі Врачар. При перенесенні мощей Святого Сави були засвідчені численні зцілення.

З ім'ям святого пов'язане перше введення Єрусалимського статуту у слов'янських чернечих обителях, за Типиком святого Сави донині живе Сербський Хиландарський монастир на Афоні. Святий Сава вважається покровителем шкіл, а його пам'ять звершується 12 (25) січня.

"Православний спадок України на Святій Горе Афон" - для "УНІАН-Релігії".

УНІАН в Google News