Герасим Новий - афонський святий, який схитрував, щоб відправитися на Небесну Батьківщину

Православні християни 16 липня (за новим стилем) відзначали день пам'яті святого Герасима Нового. Цей афонський святий у дитинстві був навернений в іслам, а в зрілому віці побажав спокутувати гріх зречення мучеництвом.

Православні християни 16 липня (за новим стилем) відзначали день пам'яті святого Герасима Нового. Цей афонський святий у дитинстві був навернений в іслам, а в зрілому віці побажав спокутувати гріх зречення мучеництвом.

Святий народився в 1787 році в місті Карпенісія. Коли хлопчику виповнилося 11 років, він зі старшим братом вирушив в Константинополь. Тут він став учнем бакалійника, який був родом з їхнього міста.

Одного разу хлопчик впустив підніс з кислим молоком. Герасим дуже злякався, що його покарають і заплакав. Тоді одна багата мусульманка забрала його до себе і під ласкаві умовляння над дитиною звершили обряд обрізання. У цієї жінки він прожив 5 років.

Потім Герасим оселився в іншого знатного господаря, з яким він відправився в подорож. Так через 2 роки він знову прибув у Константинополь, але його мучали докори сумління через зречення від православної віри.

Герасим повернувся в рідне місто, покаявся і став духовним учнем сільського священика. Ночами він вирушав у зруйновану каплицю святого Георгія, і молився йому, щоб святий допоміг мученицьки спокутувати свій гріх. Діти почали насміхатися з нього i дали йому прізвисько «монах». Святий сприйняв це, як пророцтво. Він розповів матері про свій намір стати ченцем, але мати не підтримала його і почала шукати йому наречену.

Герасим не відступав від свого рішення і звернувся до насельника Прусського монастиря, який допоміг йому таємно піти на Святу Гору. Тут він зупинився у Свято-Пантелеімоновому скиту, який відноситься до обителі Кутлумуш. Він став учнем ієромонаха Кирила, який і постриг святого в чернецтво. Через три дні монах просив благословення на мученицьку смерть заради Христа, але старець відповів відмовою.

Герасим ходив у різні обителі Святої Гори, шукаючи поради, як йому вчинити. Він отримав у старця благословення на відвідування батьківщини та рідних. Однак Герасим схитрував - він досяг Константинополя і написав старцю листа, в якому він просив вибачення, що він, просячи благословення на відвідування батьківщини, мав на увазі Небесну Батьківщину, де перебувають Божа Матір і святі.

Герасим прийшов у будинок до людей, які навернули його в іслам і заявив, що він знову став християнином і готовий стати мучеником. Його посадили в тюрму і два тижні катували. Він говорив мучителям, що ці муки лише дають йому душевну радість.

Мученика Герасима стратили, обезголовивши його на площі біля храму Святої Софії. Це сталося 16 липня (за новим стилем) 1812 року. Очевидці відзначали, що коли святому відрубали голову - він посміхався, а тіло ще близько 15 хвилин стояло на колінах, а потім плавно опустилося, немов лягаючи спати.

"Православний спадок України на Святій Горі Афон" - для "УНІАН-Релігії".

УНІАН в Google News