Афонський святий, який став Патріархом Константинопольським

Патріарх Константинопольський Калліст, пам'ять якого відзначається 3 липня (за новим стилем) вшановуєтьбся на Афоні, як учасник ісіхастських дискусій і Соборів. Він також прославився як православний проповідник і письменник.

Патріарх Константинопольський Калліст, пам'ять якого відзначається 3 липня (за новим стилем) вшановуєтьбся на Афоні, як учасник ісіхастських дискусій і Соборів. Він також прославився як православний проповідник і письменник.

Святий народився в передмісті Константинополя. Майбутній Патріарх прийняв монашество на Святій Горі Афоні в філофейскому скиту Магула (не діє сьогодні). Тут він жив протягом 28 років.

Він був учнем преподобного Григорія Синаїта, потім - став його біографом. Відомо, що Калліст також подорожував разом із преподобним Григорієм.

Святий також написав житіє преподобного Феодосія Тернівського, тексти молитов і церковних співів.

У 1341 афонський ієромонах Калліст був учасником Константинопольського Собору, який засудив єресі Варлаама і Акіндіна (також відомі в історії, як ісихастські суперечки).

У 1342 році він у складі афонскої делегації їздив мирити імператрицю Анну з Іоанном Кантакузіном, між якими розв'язалася міжусобна війна.

Пізніше святого Калліста обрали протосом Святої Гори.

У 1350 Калліст став I Патріархом Константинопольським. Він активно наставляв священнослужителів, закликаючи їх правильно виконувати свої обов'язки - рятувати ввірений їм народ. Через 4 роки святий, покинувши патріаршу кафедру, пішов для проведення безмовного життя в монастир святого Маманта. Коли змінився імператор - Калліст знову в 1355 році став Патріархом. Він займав цей пост ще протягом 8 років.

У цей час святий написав працю, в якій описав, як правильно звершувати таїнство хрещення. Зокрема, він говорив, що потрібно занурювати людину, яка приймає таїнство хрещення, у воду, а обливання лише голови водою він назвав «справою незаконною і сповненою нечестя».

Разом з Ігнатієм Ксанфопулом Калліст написав повчання, яке складалося зі 100 розділів, для тих, хто перебуває в подвизі безмовності. У цій книзі він, посилаючись на вчення преподобного Григорія Синаїта, описав практику ісихазму.

Імператор, бажаючи налагодити стосунки з Сербією, направив Патріарха до сербської цариці Єлени (в чернецтві - Єлисавети). Його шлях проходив через Афон. Тут Патріарх зустрівся з преподобним Максимом Кавсокалівітом, який передбачив Каллісту його смерть невдовзі.

Так і сталося - Патріарх захворів і незабаром помер. На похорон приїхали представники духовенства, у тому числі зі Святої Гори. Святогорці просили царицю Єлену, щоб вона віддала їм тіло святого, аби його мощі перебували на Святій Горі. Однак цариця відмовила в проханні, кажучи, що вона і її народ також потребують молитовника перед Богом.

"Православний спадок України на Святій Горі Афон" - для "УНІАН-Релігії".

УНІАН в Google News