1

У понеділок після П'ятидесятниці, 5 червня, православні християни відзначають День Святого Духа.

Як повідомляє "Православний спадок України на Святій Горі Афон", це перехідне свято, не має постійної дати святкування, і залежить від церковного календаря. На 50-й день після Світлого Христового Воскресіння православні християни відзначали П'ятидесятницю – день, коли Дух Святий у вигляді язиків полум'я зійшов на апостолів і вони заговорили різними мовами, якими до цього не володіли. Наступного дня святкується День Святого Духу.

2

Святкування цього дня було встановлено на знак спростування лжевчень єретиків, які не визнавали Божественної природи Святого Духа та Його неподільності та єдиносущності з Отцем і Сином.

Відео дня

Згідно з вченням Православної Церкви, Святий Дух є Третьою Особою, Іпостассю Пресвятої Трійці – Триєдиного Бога.

Святого Духа зазвичай зображують у вигляді голуба, який сходить на Іісуса Христа, або у вигляді язиків полум'я, що сходять на апостолів і Богородицю, на іконі свята П'ятидесятниці.

Кожна православна людина щодня, молячись вранці й під час Божественної літургії, промовляє Символ Віри, що містить основоположні православні догмати. Промовляючи пункт 8 цієї молитви, віруючі підтверджують, що вони вшановують Третю Іпостась Пресвятої Трійці: «И в Духа Святаго, Господа, Животворящаго, Иже от Отца исходящего, Иже со Отцем и Сыном спокланяема и сславима, глаголавшаго пророки».

Ці слова також підкреслюють, що Святий Дух, згідно з вченням Православної Церкви, сходить саме від Отця. Животворним Його називають тому що разом з Отцем і Сином Він дарує життя всьому. Він, разом з іншими Іпостасями Трійці, є Творецем усього світу.

3

За дією благодаті Божої, працюючи над своєю душею, християни отримують плоди Святого Духа. А саме: «любов, радість, мир, довготерпіння, благість, милосердя, віра, лагідність, стриманість» (Гал. 5:22-23).

Афонський старець Іосиф Ісіхаст говорив про те, що відчуває людина, коли отримує благодать Духа Святого та як потрібно поводитись у цей момент: «Коли благодать осяє світлом божественного сяйва Духу, людина приходить у захват і, як божественний Давид, грає і танцює розумно перед Божим образом, як той пред «сінним ковчегом». Коли ти бачиш, що благодать діє, і твоя душа радіє, і мимоволі ллються сльози - через милість, яку тобі дарував Бог, - то, якщо ти на молитві, зупинись. Якщо ти стоїш - не рухайся. Якщо сидиш - сиди. Якщо молишся - молися без дитячого помислу та прийми дощ Духу, скільки його проллється на тебе».