Сьогодні православні християни відзначають одне із дванадцяти найбільших свят - Стрітення Господнє.
Як повідомляє "Православний спадок України на Святій Горі Афон", за старозавітнім Законом пророка Мойсея, на 40-й день після народження хлопчика-первенця, матір разом із дитиною приходила у храм, щоб принести Богу вдячну і очисну жертву.
У Єрусалимі жив праведний старець Симеон. Йому було одкровення від Бога, що він не помре, допоки не побачить Спасителя світу. Одного разу, за повелінням Святого Духа, благочестивий старець прийшов до Єрусалимського храму для зустрічі з Месією-Христом.
Пресвята Богородиця і праведний Іосиф Обручник принесли у храм Богомладенця Іісуса, щоб виконати старозавітній Закон. Симеон Богоприїмець взяв Іісуса Христа на руки і голосно промовив: «Нині відпускаєш раба Твого, Владико, по слову Твоєму з миром, бо побачили очі мої Спасіння Твоє, яке Ти приготував перед всіма народами, Світло для просвітлення язичників і славу народу Твого Ізраїля» (Лк. 2:29-32). Пресвятій Діві праведний Симеон прорік великий біль і страждання біля хреста Гоподнього на Голгофі.
Окрім згаданих осіб, у Єрусалимському храмі перебувала і 84-річна пророчиця-вдова Анна. Вона постійно проживала в церкві, служачи Богові постом і молитвою як вдень, так і уночі. Під час приходу у храм Діви Марії з немовлям, Анна разом з Симеоном славила Господа та згодом розповідала про Младенця Іісуса усім, хто очікував на спасіння.
Святкування Стрітення Господнього відоме у християнській Церкві вже з І століття. Однак урочисте його відзначення припадає лише на VI століття. У 528 році, при імператорі Юстиніані, Антіохію спіткало велике лихо – землетрус, від якого загинуло багато людей. Після цього нещастя, у 544 році з’явилася морова язва, яка забирала щодня по кілька тисяч людських душ. У ці дні всенародного лиха одному з благочестивих християн було відкрито від Бога, що святкування Стрітення Господнього потрібно здійснювати урочистіше. Як результат, у день Стрітення Господнього, після хресного ходу, лиха в Візантії припинилися.
На знак подяки Богу за чудесне відвернення бід, Церква в 544 році встановила урочисте святкування Стрітення Господнього.
Згідно із богослужбовим Уставом, на це свято у храмах освячують свічки, які в народі називають «громницями». Їх запалюють при особливій молитві за хвору людину, та під час негоди, блискавок.
Свято Стрітення Господнього є також і великим панігіром монастиря святого Павла, що на Святій Горі Афон. Головне престольне свято обителі звершується дуже урочисто. До монастиря запрошуються духовенство з інших монастирів Афону та паломники.