Преподобний Паїсій Святогорець говорив, чому важливо не лише просити у Бога допомоги, а й самим допомагати людям.
«Якщо ми просимо чогось у Бога й при цьому самі нічим не жертвуємо, то наше прохання недорого коштує. Якщо я сиджу склавши руки й кажу: «Боже мій, прошу Тебе, зціли такого-то хворого», а сам при цьому не йду ні на яку жертву, то я все одно, що просто вимовляю гарні слова [кидаю їх на вітер]. Якщо ж у мене є любов, якщо у мене є жертва, то Христос, побачивши їх, виконає моє прохання - звичайно, якщо це піде на користь іншого. Тому, коли люди просять вас помолитися про хворого, говоріть їм, щоб самі вони теж молилися або, принаймні, намагалися позбутися своїх недоліків», - говорив святий.
Він говорив, що до нього приходили люди, просячи зцілити їх, «однак ці люди хочуть отримати допомогу, не докладаючи ніяких зусиль».
«Наприклад, ти кажеш людині: «Не їж солодкого, зроби цю жертву, щоб тобі допоміг Бог». А вони тобі відповідають: «Чому? Невже Бог не може допомогти мені і без цієї жертви?». Такі люди не можуть пожертвувати чимось навіть для себе самих. Де вже там вони пожертвують собою заради іншого! Але є і такі, хто не їсть солодкого, щоб Христос допоміг страждають від цукрового діабету, або не сплять, щоб Христос дав трохи сну тим, хто страждає безсонням. Вчиняючи так, людина вступає в спорідненість з Богом. І тоді Бог подає людям Свою благодать», - зазначав афонський святий.
Преподобний говорив, як чинити тим, хто не вміє або не може молитися. «Коли людина говорить мені, що вона не може помолитися про когось зі своїх хворих рідних, я раджу їй піти заради цього хворого на жертву, пожертвувати чимось, що завдає шкоди його власному здоров'ю», - підкреслив святий.
За матеріалами книги «Преподобний Паїсій Святогорець. Слова. Том IV. Сімейне життя».
"Православний спадок України на Святій Горі Афон" - для "УНІАН-Релігії".
