этот материал доступен на русском

Учень Паїсія Святогорця - про чудесний випадок, коли під час молитви Богородиця розгойдала лампаду

18:09, 07 листопада 2018
Афон
2934 0
1

Учень преподобного Паїсія Святогорця митрополит Лимассольський Афанасій розповів про дивовижний випадок спільної зі старцем молитви, під час якої Богородиця розгойдала лампаду.

«Моєму шляху в чернецтво передувало знайомство зі старцем Паїсієм. Я тоді вже був студентом богословського факультету університету Фессалонік. Це сталося в одну з наших перших зустрічей, саме в той вечір, коли я вперше залишився разом із ним у його келії, - тоді він трудився ще не в Панагуді, а в залишеній йому його російським старцем отцем Тихоном келії Воздвиження Хреста Господнього монастиря Ставронікіта. А справа була якраз напередодні свята Хрестовоздвиження, в 1977-му році. Так що це було престольне свято. Але все одно нічого не віщувало того, що станеться... Геронда мене тоді вперше благословив молитися на вервиці і показав, як це взагалі робиться. Ми розійшлися по келіях», - згадує митрополит Афанасій.

Тоді преподобний Паїсій сказав йому: «Опівночі я покличу тебе, і ми підемо до церкви, - попередив мене старець і пояснив: - вичитаємо там послідування до Святого Причастя».

Митрополит Афанасій розповів, як на Афоні проходять спільні молитви.

«І дійсно близько першої години ночі старець гукнув мене. Разом ми вирушили до храму. Це була така маленька церква: лише-то 5 іконочек в іконостасі й одна стасидія. Опинившись у храмі, я запалив свічку, і ми разом стали по черзі читати послідування до Святого Причастя. На Афоні таку спільну молитву належить звершувати так: один вимовляє тропарі, а інший вірші, які зазвичай в молитвословах виділяються червоним: «Слава Тобі, Боже наш, слава Тобі», «Пресвятая Богородице, спаси нас» і т. д.», - сказав владика.

Митрополит продовжив: «...отець Паїсій виголосив:«Пресвятая Богородице, спаси нас! - а я беруся старанно читати тропар «Маріє, Мати Божа», - як в храмі раптом раптово запановує майже нечутно, але відчутно, якесь звучання, високе, але разом з тим непримітне, немов «глас хлада тонкий» (Цар. 19, 12). І ще: всю церкву осяяло сяяння, і лампада перед іконою Пресвятої Богородиці стала сама по собі розгойдуватися... Я розгублено дивився на все це, розуміючи, що мені вже не потрібна свічка, яку я все ще тримав у руці. Стало видно, як удень, і, може, ще світліше. Я озирнувся: лампади перед іншими іконами тихо, непорушно мерехтіли. Лампада ж перед образом Божої Матері рівномірно, несповільнювала свій ритм, як це слід було б очікувати за законами кінетики, розгойдувалася собі і розгойдувалася... Я подивився на старця, а він мені зробив знак: мовчи. Я завмер. Отець Паїсій безшумно опустився на коліна... Це був момент споглядання: словесна молитва була не потрібна. Лампада все ще слідувала по своїй траєкторії, як мені потім пояснив старець Паїсій, «вітання». І ми споглядали Світло. Воно було якогось неземного м'якого тепло-блакитного кольору», - зазначив митрополит Афанасій.

2

Владика сказав, що тоді він закінчив читання.

«Коли послідування вже добігало кінця, світло потихеньку стало залишати видиму мені околицю. Згасав і звук. Ми знову вже в нерухомій, нічим не потривоженій, найтихішій нічній імлі. - Геронде... Що це було? - Ти бачив щось, крім світла? - А що трапилося? - Нічого... - посміхнувся отець Паїсій, коли я вже знову запалив свічку. - Ти хіба не знаєш, що Богородиця ночами обходить Святу Гору Афон і дивиться, чим це тут займаються ченці? Ось, Вона і побачила тут цих двох недоумкуватих, зайшла до них і розгойдала лампадку, щоб їх привітати!», - згадує митрополит Афанасій.

Він також сказав, що преподобний Паїсій тоді зізнався, що він бачив Богородицю.

«А моя духовна короткозорість мені не далі лампадки дозволила побачити... Будучи там, на Афоні, я так прямо і вважав, що Божа Матір особливо близька саме афонітам. «Вона ж Ігуменя Святої Гори Афон!» - думав я. Але коли Промислом Божим я був виведений за межі Її святогорських володінь, то зрозумів, що Її Покров не звужений до географічних широт, а, скоріше, визначається географією нашого серця: куди воно спрямоване? До речі, і лампадка-то в храмі келії Воздвиження Чесного Хреста Господнього гойдалася не звично для тутешнього світу: туди-сюди, - а якимось таємничим чином: вгору і вниз! Божа Матір - Мама всіх людей. Вона з тими, кому важче. І особливо благоволить тим, хто шанує Жертву Сина Її. Не втрачайте віру в Її заступництво», - розповів митрополит Афанасій.

Фото: Богородична ікона в храмі келії Воздвиження Хреста Господнього, де з 1968 по 1979 рр. трудився старець Паїсій.

За матеріалами з відкритих джерел.

"Православний спадок Україні на Святій Горі Афон" - для "УНІАН-Релігії".

Якщо ви знайшли помилку, видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter